Безпека життєдіяльності

КОЖНА ДИТИНА МАЄ ПРАВО НА БЕЗПЕКУ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Л.А. ШКРЕБТІЄНКО

ВИХОВАННЯ – (ховати, берегти) ВОСПИТАНИЕ – (вигодовувати) EDUCATE – (вести)

ЧИННИКИ, ЯКІ НАЙЧАСТІШЕ СТАНОВЛЯТЬ НЕБЕЗПЕКУ ДЛЯ ДІТЕЙ

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ : створення належних умов для безпечної життєдіяльності; формування елементарної життєвої компетенції з питань безпеки; виховання основ безпечної поведінки у дітей; виховання культури безпеки у дорослих, відповідального ставлення до життя та здоров'я малят.

Що ж має враховувати педагог? 1. Робота з навчання дітей безпечної поведінки не має обмежуватися лише навчанням дітей норм та правил поведінки. Їх треба також навчати обачності, вмінню орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях. 2. Максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться одночасно в трьох напрямках: дитсадок – діти – батьки. 3. Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої «шокової» терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог, фобій, страхів і навіть стійких неврозів. 4. Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, ми формуватимемо в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить в собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.  

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ:  систематичності урахування умов проживання інтеграції взаємодії дитсадка і сім’ї

ЖИТТЯ У КОЖНОГО ЄДИНЕ І НЕПОВТОРНЕ, ЛИШ ОДНЕ! І ТИ У СВІТІ ЦІМ ЛЮДИНА І ХАЙ БІДА ТЕБЕ МИНЕ!