Логика научного достижения презентация

Логіка наукового дослідження § 1. Загальна схема наукового дослідження § 2. Організація та планування наукового дослідження

§ 1. Загальна схема наукового дослідження Будь-яке наукове дослідження від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці здійснюється досить індивідуально. Однак можна виявити і деякі загальні підходи до його проведення, які відбивають хід і послідовність процесу. Перший етап включає вибір теми, обґрунтування її актуальності та визначення рівня її розробленості; вибір об'єкта, предмета, визначення мети і завдань дослідження.

Другий етап передбачає накопичення необхідної наукової інформації, пошук літературних та інших джерел з теми дослідження, їх вивчення та аналіз; вибір напрямів дослідження під кутом зору його мети. Другий етап передбачає накопичення необхідної наукової інформації, пошук літературних та інших джерел з теми дослідження, їх вивчення та аналіз; вибір напрямів дослідження під кутом зору його мети. Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження, визначення наукової задачі. Четвертий етап передбачає вибір методів дослідження, які складають інструмент в добуванні фактичного матеріалу і виступають необхідною умовою досягнення поставленої в науковій роботі мети.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів експериментального дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою. П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів експериментального дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою. Шостий етап - написання тексту роботи оформлення вступу і висновків, опис використаних джерел і створення додатків. Сьомий етап – підготовка до захисту і захист наукового дослідження. При виборі теми основними критеріями повинні бути актуальність, новизна і перспективність.

Стадії дослідження

продовження

Логіка Декарта (картезіанська логіка) містить чотири правила. Перше. Ніколи не вважати істиною те, що не можна визнати очевидним, тобто ретельно запобігати поспіху та упередженості і включати до своїх суджень лише те, що постає в розумі так ясно і чітко, що жодним чином не може викликати сумніву. Друге. Поділити кожну річ на стільки часток, скільки потрібно, щоб краще її вивчити.

Третє. Будувати свої думки у певному порядку, розпочинаючи з предметів найпростіших і легко пізнаваних, та підніматись поступово до пізнання найбільш складних. Третє. Будувати свої думки у певному порядку, розпочинаючи з предметів найпростіших і легко пізнаваних, та підніматись поступово до пізнання найбільш складних. Четверте. Робити завжди переліки повні і огляди всеохоплюючі, щоб бути впевненим, що нічого не пропущено.

Правила Декарта відповідають таким логічним операціям: визначення, аналіз, синтез, енумерація (перелік). Наукове дослідження здійснюється за такою логічною схемою: Вибір (постановка) теми або проблеми дослідження. Вдале і обґрунтоване вирішення цього питання значною мірою визначає доцільність і результативність всього дослідження. Тема наукового дослідження може бути складовою частиною наукової проблеми, так само як і проблема може входити до складу наукового напряму.

Науковий напрямок являє собою сферу наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення значних задач у повній галузі науки. Структурними одиницями напряму можуть стати проблеми (у тому числі й комплексні), теми і питання. Комплексна проблема об'єднує декілька проблем. Науковий напрямок являє собою сферу наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення значних задач у повній галузі науки. Структурними одиницями напряму можуть стати проблеми (у тому числі й комплексні), теми і питання. Комплексна проблема об'єднує декілька проблем. Наукова проблема — це конкретне питання, яке виникає тоді, коли наявних знань недостатньо для вирішення якоїсь задачі і невідомий спосіб, за допомогою якого можна здобути відсутні знання. Проблема об'єднує кілька тем. Тема може розглядатись як наукова задача, що охоплює цілком конкретну галузь наукового дослідження.

Результатом цього етапу дослідження повинен стати бібліографічний список опрацьованих літературних джерел, виписки із опрацьованих матеріалів, конспект опрацьованих матеріалів чи реферат. Результатом цього етапу дослідження повинен стати бібліографічний список опрацьованих літературних джерел, виписки із опрацьованих матеріалів, конспект опрацьованих матеріалів чи реферат. Результати ознайомлення зі станом проблеми можуть показати, що обрана для дослідження проблема вже вивчена, описана і знайшла широке практичне застосування.

Уточнення проблеми (теми) і складання програми дослідження. Попереднє формулювання проблеми наукового дослідження ще не завжди є остаточним. Вивчення стану обраної для дослідження проблеми визначає ті її аспекти, які вже вирішені раніше, і дає можливість чітко окреслити ті питання, які ще потребують свого вирішення. Відповідно до цього формулювання проблеми може дещо звужуватись (чи навпаки, розширюватись), а її назва відповідним чином уточнюватись. Уточнення проблеми (теми) і складання програми дослідження. Попереднє формулювання проблеми наукового дослідження ще не завжди є остаточним. Вивчення стану обраної для дослідження проблеми визначає ті її аспекти, які вже вирішені раніше, і дає можливість чітко окреслити ті питання, які ще потребують свого вирішення. Відповідно до цього формулювання проблеми може дещо звужуватись (чи навпаки, розширюватись), а її назва відповідним чином уточнюватись.

Обґрунтування теми дослідження має на меті показати, з яких міркувань було обрано для дослідження вказану проблему. Обґрунтування теми дослідження має на меті показати, з яких міркувань було обрано для дослідження вказану проблему. Актуальність дослідження визначається тим, наскільки його результати будуть сприяти вирішенню конкретних практичних задач або сприятимуть усуненню існуючих протиріч у суспільному, житті, у виробництві, в освіті тощо. Мета дослідження вже закладена у самій назві обраної для дослідження теми. Чітке уявлення мети дослідження сприяє цілеспрямованій діяльності дослідника, активізує його творчий потенціал.

Наявність мети та завдань стає передумовою для обґрунтованого вибору методів дослідження, потрібних для дослідження засобів (анкет, тестів, приладів і т. ін.), методів обробки результатів дослідження і, нарешті, способів, за допомогою яких результати дослідження будуть інтерпретовані і відповідним чином оформлені. У програмі робіт також відображають шляхи впровадження результатів дослідження (усні виступи, публікації тощо). Наявність мети та завдань стає передумовою для обґрунтованого вибору методів дослідження, потрібних для дослідження засобів (анкет, тестів, приладів і т. ін.), методів обробки результатів дослідження і, нарешті, способів, за допомогою яких результати дослідження будуть інтерпретовані і відповідним чином оформлені. У програмі робіт також відображають шляхи впровадження результатів дослідження (усні виступи, публікації тощо). Календарний план робіт, включений до програми, сприяє чіткому визначенню розподілу часу на кожний етап дослідження.

Гіпотеза дослідження являє собою можливу (передбачувану) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник. Гіпотеза дослідження являє собою можливу (передбачувану) відповідь на питання, яке ставить перед собою дослідник. Необхідність наявності гіпотези у науковому дослідженні визначається трьома суттєвими причинами: гіпотеза являє собою свого роду компас, який визначає напрямок діяльності дослідника; вдало сформульована гіпотеза попереджує деяку невизначеність майбутніх результатів дослідження; гіпотеза спрямовує думки дослідника і чітко визначає ті матеріали, які повинні бути зібрані у процесі дослідження.

Систематичне накопичення дослідних матеріалів Щоб зібрати потрібні матеріали, застосовують різноманітні методи наукового дослідження, про які вже йшлося раніше. Вибір методів дослідження визначається його метою та завданнями. Але в першу чергу всі вони повинні бути спрямовані на перевірку переконливості висунутих в гіпотезі передбачень. Систематичне накопичення дослідних матеріалів Щоб зібрати потрібні матеріали, застосовують різноманітні методи наукового дослідження, про які вже йшлося раніше. Вибір методів дослідження визначається його метою та завданнями. Але в першу чергу всі вони повинні бути спрямовані на перевірку переконливості висунутих в гіпотезі передбачень.

Зведення (опрацювання) результатів дослідження. На цьому етапі зібрані матеріали відповідним чином упорядковуються і систематизуються, перевіряється їх достовірність або дається статистична оцінка. Далі одержаним даним надають вигляду, зручного для наступного аналізу (це можуть бути, наприклад, табличні чи графічні матеріали, математичні формули чи рівняння). Зведення (опрацювання) результатів дослідження. На цьому етапі зібрані матеріали відповідним чином упорядковуються і систематизуються, перевіряється їх достовірність або дається статистична оцінка. Далі одержаним даним надають вигляду, зручного для наступного аналізу (це можуть бути, наприклад, табличні чи графічні матеріали, математичні формули чи рівняння).

Теоретичний аналіз результатів дослідження. Зведені результати дослідження піддаються всебічному вивченню і аналізу. Головна увага у цьому приділяється усвідомленню і встановленню сутності і зв'язків між досліджуваними факторами, процесами чи явищами. Головними засобами обробки результатів дослідження виступають методи аналізу і синтезу, індукції й дедукції. Причому, кожний з цих методів знаходить своє окреме застосування тільки тоді, коли вивчаються якісь поодинокі явища чи процеси. Для аналізу чисельних результатів, пов'язаних із складними процесами чи явищами ці методи застосовують комбіновано у тісній взаємодії між собою. Теоретичний аналіз результатів дослідження. Зведені результати дослідження піддаються всебічному вивченню і аналізу. Головна увага у цьому приділяється усвідомленню і встановленню сутності і зв'язків між досліджуваними факторами, процесами чи явищами. Головними засобами обробки результатів дослідження виступають методи аналізу і синтезу, індукції й дедукції. Причому, кожний з цих методів знаходить своє окреме застосування тільки тоді, коли вивчаються якісь поодинокі явища чи процеси. Для аналізу чисельних результатів, пов'язаних із складними процесами чи явищами ці методи застосовують комбіновано у тісній взаємодії між собою.

Літературне оформлення результатів дослідження. Всі матеріали дослідження систематизують і готують для їх подальшого узагальнення і літературного оформлення. Літературне оформлення результатів дослідження. Всі матеріали дослідження систематизують і готують для їх подальшого узагальнення і літературного оформлення.

Упровадження результатів дослідження у практику. Результати дослідження стають науковою продукцією тільки з того часу, коли їх починають застосовувати на практиці. Початок застосування результатів дослідження у реальних практичних умовах (в освіті, на виробництві, в державному управлінні, в охороні здоров'я і т. ін.) називають їх упровадженням. Упровадження результатів дослідження у практику. Результати дослідження стають науковою продукцією тільки з того часу, коли їх починають застосовувати на практиці. Початок застосування результатів дослідження у реальних практичних умовах (в освіті, на виробництві, в державному управлінні, в охороні здоров'я і т. ін.) називають їх упровадженням.

Упровадження класифікують за двома ознаками: Упровадження класифікують за двома ознаками: формою матеріального втілення. робочою функцією впроваджуваних результатів

Оцінювання значущості результатів дослідження. Наслідки упровадження результатів дослідження у практику можуть бути найрізноманітнішими, і при цьому забезпечувати економічний (скорочення витрат на виробництво продукції) чи соціальний ефект (зростання продуктивності праці, підвищення рівня освіченості, покращення умов навчання чи праці, підвищення працездатності і збереження здоров'я людей). Оцінюють ефективність результатів наукових досліджень на основі спеціальних методик, які дають можливість визначати існуючі для цього показники. Оцінювання значущості результатів дослідження. Наслідки упровадження результатів дослідження у практику можуть бути найрізноманітнішими, і при цьому забезпечувати економічний (скорочення витрат на виробництво продукції) чи соціальний ефект (зростання продуктивності праці, підвищення рівня освіченості, покращення умов навчання чи праці, підвищення працездатності і збереження здоров'я людей). Оцінюють ефективність результатів наукових досліджень на основі спеціальних методик, які дають можливість визначати існуючі для цього показники.

§ 2. Організація та планування наукового дослідження Яким же чином організується та планується наукове дослідження? Перш за все визначається тема та план роботи. Важливими є наступні моменти: Накопичення наукової інформації з теми Бажано, щоб література з теми була вивчена якомога найширше. Оволодіння методами дослідження Написання перших частин роботи

Організація власного науково-довідкового апарату Організація власного науково-довідкового апарату Вже на перших етапах роботи слід потурбуватись про організацію та збереження наукової інформації та первинної документації. Підготовка та виконання наукових рефератів з теми Необхідно обговорювати їх в колі спеціалістів та зацікавлених осіб з метою узагальнення накопиченого матеріалу з проблематики, що цікавить, виявлення суперечливих моментів, нових аспектів та перспектив дослідження.

Робота над рукописом наукового твору Робота над рукописом наукового твору Робота над оформленням результатів наукового дослідження (реферат, доповідь, курсова робота, дипломний твір та інші види) проходить ряд стадій: накопичення інформації; систематизація та узагальнення первинних матеріалів; підготовка чорнового варіанту рукопису; редагування рукопису; відбір та оформлення таблиць, схем, малюнків, графіків; підготовка остаточного варіанту рукопису; консультації зі спеціалістами (науковими керівниками); оформлення на комп’ютері остаточного варіанту рукопису.

Оцінка й вибір теми дослідження Існують такі види тем дослідження: Теми досі невідомі та незбагнені, які співвідносяться з відкриттям нових знань; Теми пов’язані з теоретичними та методологічними цілями, які мають на меті пояснення явищ і чинників; Теми пов’язані з проблемами з емпіричної області, завданням яких є вирішення конкретної проблеми.

На вибір теми впливають наступні чинники. На вибір теми впливають наступні чинники. Компетенції, суттєва підготовка, освіта, а також конкретна сфера інтересів дослідників. Важливий фактор пов’язаний з програмами фінансування й потребами в дослідженнях. Третій чинник пов’язаний з реалізацією досліджень. Наступний чинник відноситься до стратегії вибору проблеми дослідження. На вибір теми дослідження впливає також престиж і ранг вченого або колективу вчених, а також слава і надбання, які можуть бути наслідком проведених праць.

Вибір (постановка) теми або проблеми дослідження. Вдале і обґрунтоване вирішення цього питання значною мірою визначає доцільність і результативність всього дослідження. Вибір (постановка) теми або проблеми дослідження. Вдале і обґрунтоване вирішення цього питання значною мірою визначає доцільність і результативність всього дослідження. Тема наукового дослідження може бути складовою частиною наукової проблеми, так само як і проблема може входити до складу наукового напряму. Приклад: наукова тема кафедри “Механізм взаємодії економіки України із світовим господарством в умовах глобалізації”, яка є складовою загальної наукової теми Інституту міжнародних відносин “Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (№01БФ048-01) у межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України”.

Якщо студентам дати сім правил для трактування притч, п’ять правил для трактування алегорій і вісім правил для трактування пророцтв, вони можуть вивчити їх до випускного іспиту, але не в змозі утримати їх у пам’яті на більш тривалий період часу.

Дипломні роботи. Загальні вимоги. За весь період навчання у вузі або в середньому спеціальному учбовому закладі студент зустрічається з різними формами звітності та контролю. Реферати, доповіді, контрольні та курсові роботи – невід’ємна частина студентського життя. Дипломна робота є заключним етапом освіти випускника.

Написання дипломних робіт має за мету: Написання дипломних робіт має за мету: систематизація, закріплення, розширення теоретичних та практичних знань зі спеціальності застосування цих знань при вирішенні конкретних наукових та педагогічних задач; розвиток навичок самостійної роботи та опанування методикою дослідження та експериментування; з’ясування підготовленості студентів для самостійної роботи в умовах сучасного виробництва, прогресу науки.

До дипломних робіт висувається ряд вимог, найважливішими з яких є наступні: актуальність та новизна тематики, відповідність сучасному стану та перспективам розвитку філологічної та методичної наук, практичним задачам та загальним цілям дипломної роботи; вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми дипломної роботи; вивчення та характеристика історії проблематики, що досліджується та її практичного стану, а також передового педагогічного досвіду та особистого досвіду автора; чітка характеристика предмету, цілей та методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів; узагальнення результатів, обгрунтованість висновків та практичних рекомендацій.

Структурні особливості дипломної роботи План роботи До безпосереднього написання роботи можна приступати лише після того, як було підібрано та вивчено фактичний матеріал, що дозволить вирішити поставлену проблему. Значний за обсягом і різноманітний за змістом матеріал має бути суворо систематизований, викладений у відповідній послідовності. Необхідно врахувати як рішення основних питань, так і окремі деталі.

У вступі визначається ціль та завдання, об’єкт та предмет дослідження, обґрунтовується вибір теми та її актуальність, відмічається новизна, теоретична цінність і практична значимість роботи, наводиться опис принципів, методів та прийомів дослідження, композиції наданої наукової роботи, характеризуються матеріал та джерела дослідження. Тут можуть бути надані дані про апробацію проблеми. У вступі визначається ціль та завдання, об’єкт та предмет дослідження, обґрунтовується вибір теми та її актуальність, відмічається новизна, теоретична цінність і практична значимість роботи, наводиться опис принципів, методів та прийомів дослідження, композиції наданої наукової роботи, характеризуються матеріал та джерела дослідження. Тут можуть бути надані дані про апробацію проблеми.

Перша глава найчастіше буває оглядовою, в ній подається історія питання. Тут міститься реферативний виклад (оціночного характеру) наукових досліджень в даній області, визначається коло невирішених проблем, межі явища, яке досліджує автор цієї роботи, розкриваються теоретичні передумови вивчення даної проблеми. Перша глава найчастіше буває оглядовою, в ній подається історія питання. Тут міститься реферативний виклад (оціночного характеру) наукових досліджень в даній області, визначається коло невирішених проблем, межі явища, яке досліджує автор цієї роботи, розкриваються теоретичні передумови вивчення даної проблеми.

У другій главі (і в наступних главах, якщо вони є) міститься опис процесу дослідження, освітлюється методика і техніка дослідження, досягнутий результат. У другій главі (і в наступних главах, якщо вони є) міститься опис процесу дослідження, освітлюється методика і техніка дослідження, досягнутий результат. У завершенні підбиваються підсумки дослідження: формулюються висновки, плануються перспективи подальшої роботи в межах зазначених проблем.

ЛОГІКИ ДІАНЕТИКИ