Бойове застосування КЗА 86Ж6. Організація обчислювального процесу. (Тема 8.2) презентация

Київський національний університет імені Т.Шевченка Військовий інститут Кафедра військово-технічної підготовки 2015 р.

Устрій та бойове застосування КЗА 86Ж6 Тема № 8: Бойове застосування КЗА 86Ж6. Алгоритми розв'язання функціональних задач АПУ рлр. Заняття № 2: Організація обчислювального процесу. Навчальна мета: вивчити призначення і роботу комплексу програм у різних режимах. Час: 2 години. Місце: спецклас. Вид заняття: групове заняття.

Навчальні питання

Всi програми за прiоритетом виконання розбитi на 3 групи. Кожна група має свiй прiоритет виконання та свою програму-диспетчер. Всi програми за прiоритетом виконання розбитi на 3 групи. Кожна група має свiй прiоритет виконання та свою програму-диспетчер. До першої групи відносяться програми, що виконуються під управлінням програми диспетчера авторозривних програм. Ця група має найвищий пріоритет виконання. До другої групи відносяться програми, що виконуються пiд управлінням програми диспетчера обмiну та тактування. До третьої групи відносяться програми, що виконуються пiд управлінням програми диспетчера обробки. Ця група має найнижчий прiоритет виконання.

Програми, що входять до 1-ї та 2-ї груп, складають операційну систему. Програми, що входять до 1-ї та 2-ї груп, складають операційну систему. Операційна система забезпечує в режимi реального часу розв’язання таких задач, як: - початковий пуск системи; - диспетчеризацiя ходу обчислювального процесу; - прийом та передача повiдомлень; - сортування повiдомлень, що надходять у СВ; - управлiння пристроями автознімання в частинi стробування та бланкування окремих дiлянок зон простору; - управлiння роботою засобів радiолокацiї, азимутальне та часове тактування; - функцiональний контроль.

У СВ є два 16-розрядних регiстри РЗВчУ та РЗУК, на якi надходять сигнали вiд пристроїв апаратури АПУ рлр. У СВ є два 16-розрядних регiстри РЗВчУ та РЗУК, на якi надходять сигнали вiд пристроїв апаратури АПУ рлр. Сигнали вiд схем апаратного контролю надходять при виникненнi збою в роботi ВчУ, УО чи ЗУ На РЗУК надходять сигнали вiд РМ1..РМ5, УСП, УУВ1 та УУВ2. Сигнали вiд РМ1..РМ5 надходять при натисканні клавiшi ВВОД чи СМ на вiдповiдному РМ, а також при формуваннi в РМ повiдомлення ДН-РМ. Сигнали вiд УУВ1, УУВ2 та УСП надходять при необхiдностi прийому в СВ повiдомлень вiд цих пристроїв.

При послiдовному натисканнi на ПОУ СВ клавiш НУ, ПУСК включається програма початкового пуску. Програма розв’язує такі задачi: При послiдовному натисканнi на ПОУ СВ клавiш НУ, ПУСК включається програма початкового пуску. Програма розв’язує такі задачi: обнуління оперативних регiстрiв та ОЗУ СВ; очистку заявок з РЗВчУ та РЗУК; розблокування авторозриву. Пiсля виконання цих функцiй програма початкового пуску включає диспетчер обробки i в подальшому бiльше не пiдключається.

Диспетчер обробки аналiзує наявнiсть заявок на включення програм 3-ї групи. Диспетчер обробки аналiзує наявнiсть заявок на включення програм 3-ї групи. При надходженнi якоїсь заявки на РЗВчУ вiдбувається переривання обчислювального процесу та включення диспетчера авторозривних програм. При одночасному надходженнi двох та бiльше заявок на РЗВчУ на обслуговування приймається заявка з найвищим прiоритетом. Найбiльший прiоритет має заявка в 0-му розрядi РЗВчУ, найменший - в 15-м. Переривання розпочатого обслуговування не допускається. Після обробки заявки на РЗВчУ відбувається відновлення перерваного обчислювального процесу.

Пiсля приходу кожної другої заявки МАИ диспетчер авторозривних програм включає програму, котра виконує включення диспетчера обмiну та тактування. Пiсля приходу кожної другої заявки МАИ диспетчер авторозривних програм включає програму, котра виконує включення диспетчера обмiну та тактування. Програмами другої групи вирiшуються задачi азимутального та часового тактування, прийому та видачi iнформацiї, сортування прийнятих повiдомлень.

Iснує ряд завдань, вирішення яких пов'язане з положенням антени РЛС по азимуту. Iснує ряд завдань, вирішення яких пов'язане з положенням антени РЛС по азимуту. До їхнього складу вiдносяться задачi керування роботою пристрою автозйому, режимами роботи РЛС, апаратурою державного розпізнавання (НРЗ) та відображення екстраполяцiйних точок. Код азимута антени РЛС зчитується з блока спряження з пасивним абонентом (БСПА), на який надходять сигнали МАИ та ОС вiд РЛС. На БСПА можна пiдключити до 4-ох РЛС.

До числа задач, пов'язаних з часовим тактуванням, вiдносяться: До числа задач, пов'язаних з часовим тактуванням, вiдносяться: регенерацiя iнформацiї, що видається на РМ, з частотою 1Гц та 25 Гц; формування перiодичних заявок на розв’язування певних функцiональних задач; формування коду астрономiчного часу. Астрономічний час відображається на РМ у складі формуляра з технічним станом (ФТС). Джерелом опорних імпульсів міток часу (МВ) для часового тактування є блок синхронізації по дальності (БСД), розташований в УСС, котрий формує кварцовані мітки часу з періодом слідування 21, 33 (3) мс.

Всi абоненти СВ розподілені на 4 групи. Кожна група абонентiв пiдключена до одного з чотирьох каналiв УО. Всi абоненти СВ розподілені на 4 групи. Кожна група абонентiв пiдключена до одного з чотирьох каналiв УО.

пiдготовка канальної програми для прийому чи видачi iнформацiї на абонент; пiдготовка канальної програми для прийому чи видачi iнформацiї на абонент; запуск каналу УО на iнiцiацiю виконання канальної програми; запит словостану каналу УО; зупинка запущеного каналу УО. Канальна програма виконує зв’язок з абонентом та прийом чи видачу інформації.

При виконанні операції прийому, повідомлення, що приймаються вiд пристрою, записуються у вхідну зону, яка вiдповiдає певній групі абонентів. При виконанні операції прийому, повідомлення, що приймаються вiд пристрою, записуються у вхідну зону, яка вiдповiдає певній групі абонентів. Сортування прийнятих повідомлень. При встановленні факту прийому повідомлення відбувається перезапис прийнятого повідомлення на ОРи. Пiсля цього визначається тип донесення (ТД) прийнятого повідомлення. ТД представлений у вигляді 5-розрядного коду в 1-му слові повідомлення. У залежності від ознаки прийнятого повідомлення включається відповідна програма обробки 2-ї групи або прийняте повідомлення записується в зону ОЗУ (буфер) та встановлюються заявки на програми 2-ї чи 3-ї групи для подальшої обробки повідомлення.

Під вторинною обробкою радіолокаційної інформації розуміємо процес отримання трасової інформації по ПО за даними РЛС кругового огляду. Під вторинною обробкою радіолокаційної інформації розуміємо процес отримання трасової інформації по ПО за даними РЛС кругового огляду. Вторинна обробка здійснюється в спецобчислювачі у відповідності із спеціально розробленими програмами, розташованими в ДЗУ (ПЗУ). Поточні виміри координат ПО надходять до спецобцислювача у вигляді набору цифрових даних, що називатимуться надалі координатними точками (КТ).

КТ можуть бути сформовані за даними каналу відлуння РЛС або пеленгаційного каналу. КТ можуть бути сформовані за даними каналу відлуння РЛС або пеленгаційного каналу. Відповідно до цього розрізняють КТ типу “Відлуння" та КТ типу "Пеленг". Крім даних про координати, до складу КТ може входити ознакова інформація, що характеризує ПО, та службова інформація, яка дозволяє розрізняти КТ різних типів, що вказує, по даних якої РЛС ця КТ отримана, а у складі КТ-ОП є дані і про номер робочого місця, з якого вона видається.

Під трасою ПО розуміємо сукупність даних, що характеризують насамперед положення (координати) ПО і складові його вектора швидкості в момент отримання останньої КТ відповідно цьому ПО. Під трасою ПО розуміємо сукупність даних, що характеризують насамперед положення (координати) ПО і складові його вектора швидкості в момент отримання останньої КТ відповідно цьому ПО. Крім цих даних, до складу траси можуть входити ознаки, що характеризують ПО. Дані про траси зберігаються в зоні формулярів ПО, організованій в ОЗУ. Кожній трасі виділено відповідний формуляр. Координати ПО, розраховані на момент майбутньої локації, називають екстрапольованою точкою (ЕТ). Для контролю оператором якості супроводження на РМ відображаються ЕТ ПО, супроводжуваних зараз (або раніше) за даними РЛС, що підключена до його РМ, а також ЕТ тих ПО, котрі цей оператор намагався взяти на супроводження, хоча вони супроводжуються за даними іншої РЛС.

Захопленням ПО на супроводження називається процес, що починається при отриманні першої КТ, резервуванням формуляра та записом у нього координат цієї КТ та завершується при отриманні другої КТ оновленням координат та початковим розрахунком складових вектора швидкості. Захопленням ПО на супроводження називається процес, що починається при отриманні першої КТ, резервуванням формуляра та записом у нього координат цієї КТ та завершується при отриманні другої КТ оновленням координат та початковим розрахунком складових вектора швидкості. Захоплення, що виконується з використанням КТ-ОП, називається напівавтоматичним захопленням. Захоплення по КТ-А називається автоматичним захопленням (автозахопленням). Під супроводженням розуміють процес зберігання формуляра ПО з періодичним оновленням його даних з урахуванням новоотриманих КТ, які відповідають цьому ПО.

Основним режимом вторинної обробки є автоматичний режим - автозахоплення та автосупроводження. Основним режимом вторинної обробки є автоматичний режим - автозахоплення та автосупроводження. Зони для автоматичної обробки вказують оператори, встановлюючи зони дозволеного автозахоплення та зони бланку. Дані про ці зони видаються на УПО (СПОИ РЛС). Крім цього, на УПО (СПОИ) видаються координати ділянок простору, в яких до моменту локації очікується поява захоплюваних або супроводжуваних ПО. Такі ділянки простору називають СТРОБАМИ.

Відповідно до отриманих зон та стробів УПО (СПОИ) видає на обробку тільки КТ-А, що розташовані всередині зон дозволеного автозахоплення або стробів, але поза зонами бланків. Відповідно до отриманих зон та стробів УПО (СПОИ) видає на обробку тільки КТ-А, що розташовані всередині зон дозволеного автозахоплення або стробів, але поза зонами бланків. КТ-А, котрі надходять на обробку, порівнюються (проходять попередні ототожнення) з формулярами захоплюваних супроводжуваних ПО. В результаті цього ототожнення формуються групи близьких між собою формулярів та КТ-А (локальні групи), а також встановлюється КТ-А, що не відповідають наявним формулярам. Такі КТ-А направляються для організації першого вводу.

На основі КТ-А, виконується оновлення відповідних формулярів ПО: На основі КТ-А, виконується оновлення відповідних формулярів ПО: завершується процес захоплення чи виконується згладжування та оновлення координат та складових вектора швидкості, виділяються маневри, виконується розрахунок ЭТ та стробів супроводження чи захоплення, організовується відображення та видача інформації для споживачів. Виявлення пропусків оновлення формулярів ПО, зняття непідтверджених після захвату та довго не оновлюваних формулярів, зняття застарілих перших вводів виконується в результаті періодичного перегляду формулярів ПО. Ці задачі розв'язують програми періодичної обробки, котрі регулярно переглядають формуляри всіх супроводжуваних ПО та ПО, що захоплюються.

Використання в процесі автозахоплення та супроводження хибних КТ-А може значно викривити трасу. Використання в процесі автозахоплення та супроводження хибних КТ-А може значно викривити трасу. Виявлення та ліквідацію таких ситуацій, організацію захоплення та супроводження в зонах простору, уражених перешкодами, а також уточнення ознакової інформації зобов'язані проводити оператори. Аналізуючи повітряну обстановку по індикатору РМ оператор приймає рішення про застосування того чи іншого керуючого впливу та видає його на обробку. Програми напівавтоматичного захоплення та супроводження, обробляючи дії оператора, виконують контроль допустимості дії. Якщо дія недопустима, оператору повідомляється про відмову її обробки