Червона книга Полісся презентация

“Червона книга Полісся”

Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України.

Полісся – це лісовий край, де найпоширенішими є дубово – соснові та соснові ліси (бори). Є тут рослини з Червоної книги України: сон, журавлина дрібноплода, росичка, зозулині черевички, лілія лісова, підсніжник. Різноманітний і тваринний світ Полісся. Тут живуть тхір лісовий, горностай, заєць-біляк, видра, які занесені до Червоної книги України.

Журавлина дрібноплода Сланкий вічнозелений кущик з пагонами 10–30 см завдовжки, до 5 см заввишки. Стебло лежаче, тонке, ниткоподібне, розгалужене. Листки дрібні 3–6 мм завдовжки, зверху темнозелені. Квітки рожеві, поодинокі, на голих квітконіжках. Плід — куляста темночервона ягода 0,5–0,7 см діаметром. Цвіте у травні–липні. Плодоносить у серпні–вересні. Розмножується вегетативно і насінням. Зростає на болотах.  Охороняється в Поліському, Рівненському ПЗ, Карпатському, Шацькому, «Ґорґани», «Синевир» НПП та в деяких заказниках Правобережного Полісся. Заборонено заготівлю рослин, порушення місць зростання, осушення боліт, витоптування.

Росичка середня Рослини-хижаки — не такі вже й дивні на планеті, їх більше ста видів. Це зовсім невеличкі, 3-15 см заввишки, багаторічні трав'янисті комахоїдні рослини.

Зозулині черевички справжні Чисельність цих рослин скорочується через вирубування лісів, господарську діяльність людини, збирання на букети і викопування рослин, витоптування худобою. Треба пам'ятати, що зацвітає ця чарівна орхідея лише на 16-17-й рік, і як буває прикро, коли її квітку зриває байдужа рука.

Лілія лісова Останнім часом чисельність лілії лісової помітно зменшується. Це результат не лише зривання рослини на букети. Значної шкоди завдає виду випасання в лісах худоби, витоптування під час відпочинку. Препарати лілії лісової використовують у народній медицині лише для лікування опіків і гнійних ран. Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, у природних заповідниках: «Розточчя», «Горгани» і «Медобори»; у національних природних парках: Карпатський, Шацький, Ужанський, Синевир та Сколівські Бескиди; у Надсянському регіональному природному парку.

Підсніжник білосніжний Підсніжник білосніжний – в Україні поширений переважно на Правобережжі, трапляється в Карпатах та Прикарпатті, на півдні Полісся, в Лісостепу. Зростає в листяних лісах, на галявинах та чагарниках.  Основними причинами зменшення чисельності виду є масове зривання на букети, викопування цибулин.

Тхір лісовий Тхір - це представник класу Ссавці з сімейства Куньи. Є типовим хижаком. Тхори є розумними, спритними та обережними тваринами. У разі необхідної потреби вони відмінно захищаються: ці хижаки починають вести себе агресивно, сильно кусатися і, звичайно ж, пускати в хід свою погано пахнучу рідину. Такий прийом часто збиває собак зі сліду. Ці хижаки мешкають в горах, лісах, на полях, рівнинах. Частенько тхорів можна зустріти біля людського житла.

Горностай Горностай віддає перевагу зволоженим ділянкам з високим травостоєм. Мешкає у дуплах, під хмизом та в різних порожнинах. Він харчується норицями, мишами, ховрахами, пацюками, ондатрами та водоплавними птахами, хоча також їсть риб, рептилій та плоди рослин. Робить схованки харчів. Шлюбний період триває близько 6 місяців, у виводках буває 3–14 щенят. Невелика тварина, довжина тіла самців — 26–31, самок — 20,5–26,8 см; маса, відповідно: 158,3–320 та 142,5–205 г. Має невисоке щільне хутро, яке влітку набуває коричневато-жовтувато-сірого, а взимку, окрім кінцевої чорної третини хвоста, — білого забарвлення.

Заєць - біляк В Україні мешкає кілька сотень біляків. У Поліському ПЗ і прилеглих регіонах до 50 осіб.

Видра Спостерігається зростання чисельності, причиною є зменшення мисливського тиску та потепління клімату, яке дало змогу зимовим мігрантам освоїти нові місця. На сьогодні в Україні мешкає щонайменше 70 особин цього виду.