Філософія Нового часу (17 століття) презентация

Содержание


Презентации» Философия» Філософія Нового часу (17 століття)
Лекція 6. Філософія Нового часу (17 століття)
 			   План
Загальна характеристика філософії Нового часу (XVII ст.): специфіка, коло проблем, напрями,Емпіризм ( з гр. - досвід) - це напрям в теоріїВиділяються два види емпіризму:  
 1) матеріалістичний емпіризм, який визнає,Раціоналізм - це вчення у теорії пізнання, 
 згідно з якимОсновна протилежність між емпіризмом та раціоналізмом
 полягає у питанні про походженняФ. Бекон (22 січня 1561, Лондон — 9 квітня 1626) — англійський політик, філософ і есеїст.То́мас Гоббс (5 квітня 1588 — †4 грудня 1679) — англійський філософ. Основними інтересами Гоббса були політична філософія, історія, етика та геометрія.Природний стан людей 
 війна всіх проти всіх!
 Відправною позицією міркуваньСутність матеріалізму Т. Гоббса: 
 1) світ - це сукупність тіл,Етика Гоббса 
 походить від незмінної чуттєвої «природи людини». Основою моральностіПогляди на державу 
 Гоббс вирізняє три типи держави:
 1) владаВисловлювання Т. Гоббса: 
 - Любов є уявлення людини про їїР. Декарт (1596-1650) - французький філософ, математик, фізик. 
 Р. Декарт,Дуалізм Декарта
 Декарт, наділивши духовну субстанцію атрибутом мислення, матеріальну субстанцію наділяєБенеди́кт Спіно́за 24.11.1632-21.02.1677
   — голландський філософ, за походженням із португальських євреїв, один з найвідомішихпантеїстів. РозвинувГ. В. Лейбніц (1646-1716) - німецький філософ, вчений, громадський діяч
 РоботаВисловлювання Г. Лейбніца: 
 - Бажання підпорядкувати собі зброєю народи цивілізованіТест 6 
 1.Хто вважав, що природним станом людей до створення



Слайды и текст этой презентации
Слайд 1
Описание слайда:
Лекція 6. Філософія Нового часу (17 століття) План Загальна характеристика філософії Нового часу. Емпіризм – напрям у філософії ( Френсіс Бекон, Джон Локк, Томас Гоббс). Раціоналізм – напрям у філософії ( Рене Декарт, Бенедикт Спиноза, Готфрід Лейбніц).


Слайд 2
Описание слайда:
Загальна характеристика філософії Нового часу (XVII ст.): специфіка, коло проблем, напрями, представники. Філософія Нового часу обумовлена: 1) розвитком капіталізму; 2) розвитком експериментально-математичного природознавства; 3) послабленням впливу церкви. Особливостями філософії Нового часу є: 1) опора на науку; 2) на перший план виходить проблема теорії пізнання та наукового методу ; 3) боротьба емпіризму та раціоналізму.

Слайд 3
Описание слайда:
Емпіризм ( з гр. - досвід) - це напрям в теорії пізнання,. який визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом пізнання, а також стверджує, що всі знання обґрунтовуються в досвіді та шляхом досвіду.

Слайд 4
Описание слайда:
Виділяються два види емпіризму: 1) матеріалістичний емпіризм, який визнає, що джерелом чуттєвого досвіду є об’єктивно існуючий зовнішній світ (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк); 2) ідеалістичний емпіризм, який обмежує досвід сукупністю почуттів або уявлень, а також заперечує те, що в основі досвіду лежить об’єктивний світ (Дж.Берклі, Д.Юм).

Слайд 5
Описание слайда:
Раціоналізм - це вчення у теорії пізнання, згідно з яким раціо, розум єдиним джерелом знання Раціоналізм позначає: 1Віру в розумність та логічність усього існуючого. 2. Віру в силу доказів. 3. Віра в можливість перетворення світу на розумних началах ( підгрунті)

Слайд 6
Описание слайда:
Основна протилежність між емпіризмом та раціоналізмом полягає у питанні про походження знання. Деякі раціоналісти згодні з тим, що в розумі немає нічого, чого б раніше не було в почуттях. Головна протилежність їх поглядів в тому, що емпіризм виводить всезагальний та необхідний характер знань не з самого розуму, а з досвіду. Т. Гоббс, Юм дійшли висновку, що досвід не здатний надавати знанню необхідне та всезагальне значення.

Слайд 7
Описание слайда:
Ф. Бекон (22 січня 1561, Лондон — 9 квітня 1626) — англійський політик, філософ і есеїст. Один із творців емпіризму — філософського напряму, який твердить, що головне — власний досвід. Став лордом-канцлером у 1618 році і того ж року, будучи викритим у хабарництві, був оштрафований на 40000 фунтів (згодом суму було зменшено королем). Провів 4 дні в лондонській в'язниці. Його роботи: «Есе» (1597), що характеризується особливою стислістю; «Успіх навчання» (1605), що розглядає науковий підхід в освіті; «Новий Органон» (1620), у якій він перевизначив завдання природничої науки, вбачаючи у ній засіб для експериментального відкриття і метод посилення влади людини над природою; «Нова Атлантида» (1626), що описує той утопічний стан, у якому звичайно відбувається пошук і використання наукової істини. Бекон розробив новий, антисхоластичний метод наукового пізнання. Догматичній дедукції схоластів він протиставив індуктивний метод, що ґрунтується на раціональному аналізі дослідних даних. Матеріалізм Бекона — непослідовний. Визнаючи об'єктивність і пізнаванність матеріального світу, активність матерії та її рух, вірячи у силу розуму і науки, Бекон робив поступки теології і додержувався вчення про т. з. двоїсту істину. Найважливіші філософські твори Б.: «Новий Органон», «Про принципи і начала».

Слайд 8
Описание слайда:
То́мас Гоббс (5 квітня 1588 — †4 грудня 1679) — англійський філософ. Основними інтересами Гоббса були політична філософія, історія, етика та геометрія. На формування його ідей значно вплинули Платон та Аристотель. Послідовниками його стала вся подальша західна політична філософія. Робота – Левіафан 1.Т. Гоббс визнавав дедукцію та індукцію як наукові методи. 2. Як номіналіст, Т. Гоббс ототожнював людське мислення з мовою, оскільки слова переводять внутрішню мову в зовнішню, роблячи тим самим можливим спілкування між людьми. 3.Т. Гоббс називав слова іменами, які є умовними по відношенню до речей. Безперервне утворення нових слів, а також відмінності мов свідчать про штучність мови, і не Бог, а людина стає творцем своєї мови, без якої неможлива жодна культура.

Слайд 9
Описание слайда:
Природний стан людей війна всіх проти всіх! Відправною позицією міркувань Гоббса про суспільство та державу є поняття «природний стан людей». Введення цього поняття дало змогу філософії створити першу абстрактно-ідеальну модель суспільства, яку можна було використовувати у вигляді порівняльного еталону для фіксації подібностей та відмінностей між різними станами суспільства, державами тощо. Природний стан людей охарактеризовано у Гоббса як можливість одних людей перешкоджати у досягненні своїх цілей іншим людям. Саме таке становище осіб, які здатні ставити перед собою цілі та діяти, їх досягаючи, призводить до природної прихованої війни між усіма людьми. Вихід з неї було знайдено в організації суспільства. Однак суспільство може існувати лише на збіганні інтересів людей. А досягти цього можна тільки на шляху домовленості, яка є штучною та формальною. Таким чином, людям був потрібен механізм забезпечення виконання таких домовленостей. Ним стала суспільна влада, володарі. Влада здатна існувати лише в разі відмови людей від права повного володіння собою. Саме таким чином на місце природних законів через утворення держави вводяться закони штучні, суспільні.

Слайд 10
Описание слайда:
Сутність матеріалізму Т. Гоббса: 1) світ - це сукупність тіл, підпорядкованих закону механічного руху; 2) заперечення існування душі як особливої субстанції; 3) єдиною субстанцією виступають матеріальні тіла; 4) знання виходить із почуттів шляхом поділу, порівняння та сполучення; 5) віра у Бога - плід уяви. Т. Гоббс визнавав дедукцію та індукцію як наукові методи. Як номіналіст, Т. Гоббс ототожнював людське мислення з мовою, оскільки слова переводять внутрішню мову в зовнішню, роблячи тим самим можливим спілкування між людьми. Т. Гоббс називав слова іменами, які є умовними по відношенню до речей. Безперервне утворення нових слів, а також відмінності мов свідчать про штучність мови, і не Бог, а людина стає творцем своєї мови, без якої неможлива жодна культура.

Слайд 11
Описание слайда:
Етика Гоббса походить від незмінної чуттєвої «природи людини». Основою моральності Гоббс вважав «природний закон» — прагнення до самозбереження та задоволення потреб. Доброчесність зумовлена розумним розумінням того, що сприяє і що заважає досягненню добра. Моральний обов'язок за своїм змістом збігається з громадянським обов'язком, що випливає з суспільного договору.

Слайд 12
Описание слайда:
Погляди на державу Гоббс вирізняє три типи держави: 1) влада — зібрання і кожний громадянин має право голосувати (демократія); 2) влада зібрання, але лише деякі мають право голосувати (аристократія); 3) верховна влада тільки у одного (монархія).

Слайд 13
Описание слайда:
Висловлювання Т. Гоббса: - Любов є уявлення людини про її потреби в особі, до якої її тягне. - Краса - це обіцянка щастя. - Спогади або пам’ять про речі називається досвідом. - Люди судять по собі не лише про інших людей, але і про всі інші речі, і оскільки після руху вони відчувають біль або стомленість, то вважають, що будь-яка річ стомлюється від руху і шукає за власним бажанням відпочинок: при цьому люди так не питають себе, чи не є це бажання спокою, яке вони в собі знаходять, лише іншим рухом? - Зло, яке ми не можемо ні подолати, ні уникнути, ми ненавидимо.

Слайд 14
Описание слайда:
Р. Декарт (1596-1650) - французький філософ, математик, фізик. Р. Декарт, орієнтуючись на конструктивні можливості математичного знання, сформулював правила методу. У цих правилах набуває свого вираження раціоналістична впевненість Декарта в тому, що розум (потенційно або реально) володіє висхідними, абсолютно вірогідними аксіомами знання, які доступні лише інтуїції, тобто чіткому, виразному сприйняттю, а в зв'язку з цим і методологічна, абсолютизація можливостей дедукції як способу одержання нового знання. За Декартом, істинна дедукція, на відміну від логічної, від силогізму, набуває вираження в одержанні абсолютно нових істин. Тому така дедукція тлума­читься як евристичний метод.

Слайд 15
Описание слайда:
Дуалізм Декарта Декарт, наділивши духовну субстанцію атрибутом мислення, матеріальну субстанцію наділяє атрибутом протяжності. Матерію він розу­міє таким чином, що відкидає як атомістичні погляди про існу­вання неподільних атомів і пустоти, так і античні та середньовіч­ні концепції матерії. У Декарта матерія сама по собі вже подана, а це означає, що вона не просто можливість, а дійсність, яка навіть носить назву субстанції, тобто того, що може існувати саме по собі, не маючи потреби ні в чому іншому, крім Бога, який створив її. У тій картині світу, яку, виходя­чи із своєї онтології, розробляє Декарт, саме геометричне ба­чення цього світу стає домінуючим.

Слайд 16
Описание слайда:
Бенеди́кт Спіно́за 24.11.1632-21.02.1677   — голландський філософ, за походженням із португальських євреїв, один з найвідомішихпантеїстів. Розвинув вчення про єдину, невичерпну, нескінченну субстанцію, з безмежною кількістю атрибутів: людям відомі тільки два атрибути протяжність і мислення; тобто ця субстанція є причиною самої себе.

Слайд 17
Описание слайда:
Г. В. Лейбніц (1646-1716) - німецький філософ, вчений, громадський діяч Робота – «Монадологія» Г. В. Лейбніц розвивав плюралістичну концеп­цію об'єктивного ідеалізму в ученні про монади - різні неподільні духовні субстанції, які становлять світ первинний, ідеальний, осягнути який можна ли­ше розумом. Монад не лише нескінченно багато, вони утворюють певну ієрархію, в межах якої має місце процес їхнього роз­витку. Найнижчими в упорядкуванні монад є ті, які в основному утворюють неорганічну природу. Це - каміння, земля тощо. Ці монади «сплять без сновидінь», але вся природа повна життя. Більш високий другий клас монад: це ті, які мають відчут­тя і споглядання (сприйняття, перцепції). Найменш розвине­ним представникам цього класу притаманні підсвідомі, напівсві­домі, невиразні споглядання. До цього класу належать твари­ни. Нарешті, до найвищого класу монад він відносив душі людей з їхніми здібностями до самосвідомості, активного міркування. Лейбніц вважав, що у Всесвіті є живі істоти, досконаліші за людей і в духовному, і в тілесному відношенні. Великою заслугою онтології Лейбніца було те, що він наблизився до висновку про нерозривний зв'язок матерії і ру­ху, а кожну із монад розглядав як «живе дзеркало Всесвіту».

Слайд 18
Описание слайда:
Висловлювання Г. Лейбніца: - Бажання підпорядкувати собі зброєю народи цивілізовані і войовничі які в той же час люблять свободу, сьогодні - це майже всі народи Європи, - є не лише злочином, але й божевіллям. - Слабкі бояться гніту, сильні остерігаються, що їх свавілля буде обмежене. - При поясненні тілесних явищ не слід без потреби залучати ні Бога, ні яку-небудь іншу матеріальну річ, форму або властивість, наскільки можливо, слід виводити з природи тіла і його первинних властивостей величини, фігури і рухи. - Дві речі мені дуже стали в пригоді. По-перше, те, що я був самоучкою, автодидактом, і по-друге, те, що я в кожній науці, коли ще звичайне недостатньо засвоїв, шукав нового.

Слайд 19
Описание слайда:
Тест 6 1.Хто вважав, що природним станом людей до створення суспільства була війна всіх проти всіх? 2. Хто автор роботи «Органон»? 3. Хто автор роботи «Монадологія»? 4.Хто з філософів 17 століття був дуалістом? 5. Хто автор роботи «Новий Органон»?


Скачать презентацию на тему Філософія Нового часу (17 століття) можно ниже:

Похожие презентации