Особливості горіння дисперсних систем презентация

Розділ IІI. РОЗВИТОК ПРОЦЕСУ ГОРІННЯ Тема 10. ОСОБЛИВОСТІ ГОРІННЯ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ Лекція ГОРІННЯ ПИЛО-ПОВІТРЯНИХ СУМІШЕЙ

План лекції 1. Загальна характеристика та властивості пилу. 2. Закономірності горіння дисперсних систем. 3. Особливості горіння пилу в стані аерозоль і аерогель 4. Класифікація пилу за пожежною небезпекою.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ВЛАСТИВОСТІ ПИЛУ Пил - колоїдна система, що складається з твердої дисперсної фази і газоподібного дисперсійного середовища. Аерозоль - пил, завислий у повітрі. Аерогель – пил, осілий з повітря. Властивості пилу, що визначають його пожежну небезпеку: дисперсність, хімічна активність, адсорбційна здатність, схильність до електризації.

Дисперсність - міра подрібнення матеріалу. Дисперсність - міра подрібнення матеріалу. За дисперсністю пил класифікують на монодисперсний (однаковий розмір часток) і полідисперсний (частки мають різний розмір). За дисперсністю розрізняють три класи: мілко дисперсний dч = 10-5  10-8 см середньо дисперсний dч = 10-3  10-5 см грубо дисперсний dч > 10-3 см Чим більша дисперсність часток, тим менша швидкість їх осадження, оскільки процес осадження урівноважується опором газового середовища.

Хімічна активність - здатність речовини вступати в хімічні реакції з іншими речовинами. Хімічна активність - здатність речовини вступати в хімічні реакції з іншими речовинами. Хімічна активність пилу визначається природою речовини і дисперсністю часток. При збільшенні дисперсності збільшується площа поверхні контакту, відбувається зростання хімічної активності пилу. Адсорбційна здатність - здатність речовини поглинати й утримувати на своїй поверхні навколишні пари і гази за рахунок сил міжмолекулярної взаємодії. Якщо пил адсорбує на своїй поверхні негорючі гази, його пожежна небезпека зменшується. Наявність на поверхні пилинок кисню збільшує хімічну активність пилу.

Електризація - здатність пилу набувати заряд статичної електрики за рахунок адсорбції іонів з газового середовища. Електризація - здатність пилу набувати заряд статичної електрики за рахунок адсорбції іонів з газового середовища. Чим більша швидкість рушення пилу і дисперсність, тим більша величина заряду накопичуваної статичної електрики. Небезпека електризації: накопичений електричний потенціал здатний розрядитися в пиловій хмарі і стати джерелом запалювання.

2. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ГОРІННЯ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ 2.1. Виникнення горіння пилу Виникнення горіння пилу можливе внаслідок: запалювання під впливом ДЗ; самоспалахування; самозаймання.

При впливі ДЗ на горючий пил протікають такі процеси: При впливі ДЗ на горючий пил протікають такі процеси: - попередній нагрів та фізико-хімічні перетворення, характерні для ТГМ, з якого отриманий пил; - газифікація твердої фази та утворення навколо частки газоповітряної сфери з концентрацією горючих газів гг більше н; - спалахування газоповітряної сфери при нагріві до Тзап і утворення “вогненної сфери”. Температура займання пилу Тзайм - найменша температура пилу, за якої він, розкладаючись, виділяє таку кількість газоподібних продуктів, що достатня для запалювання від ДЗ.

Мінімальна енергія запалювання аерозолю Еmin– найменша енергія іскри електричного розряду, за якої виникає запалювання аерозолю оптимальної концентрації. Мінімальна енергія запалювання аерозолю Еmin– найменша енергія іскри електричного розряду, за якої виникає запалювання аерозолю оптимальної концентрації. Тзайм та Еmin пилу залежать від: стану пилу Тзайм, Еmin аерогелю < Тзайм, Еmin аерозолю; дисперсності часток dч  Тзайм, Еmin ; вогкості матеріалу W  Тзайм, Еmin ; вмісту кисню в повітрі О2  Тзайм, Еmin ; вмісту негорючих компонентів у газовому середовищі нг  Тзайм, Еmin  .

Самоспалахування пилу - виникнення полум'яного горіння внаслідок різкого збільшення швидкості реакції окислення газоподібних продуктів розкладання матеріалу пилу. Температура самоспалахування пилу - найменша температура пилу, за якої самоспалахують газоподібні продукти, що утворилися при газифікації пилу внаслідок теплового впливу. Тсс аерозолю > Тсс аерогелю dч  Тсс 

Самозаймання характерне тільки для аерогелю. Самозаймання характерне тільки для аерогелю. Умова акумуляції тепла виникає в товщі шару пилу внаслідок великої швидкості виділення тепла (значна поверхня контакту часток з киснем) і незначної площі тепловіддачі. Пил полімерів схильний до теплового СЗ. Вугільний пил схильний до фізичного СЗ. Пил ЦВМ схильний до теплового та мікробіологічного СЗ. Металевий пил схильний до хімічного СЗ.

2.2 Поширення горіння в дисперсній системі 2.2 Поширення горіння в дисперсній системі Поширення горіння відбувається за рахунок передачі тепла випромінюванням від зони реакції і продуктів горіння до холодних часток пилу за схемою: ЗГ  потік тепла  частки пилу Поширення горіння відбува- ється за естафетним меха- нізмом. Умовою поширення горіння є попадання в зону “вогнен- ної сфери” холодної пилинки: l < RВС.

3. ОСОБЛИВОСТІ ГОРІННЯ ПИЛУ В СТАНІ АЕРОЗОЛЬ ТА АЕРОГЕЛЬ 3.1 Особливості горіння аерогелю Горіння пилу в осілому стані подібно горінню ТГМ, з якого цей пил отримано. Параметрами, що характеризують пожежну небезпеку аерогелю, є Тзайм і Тсс. Горіння аерогелю має певні особливості: 1. Тзайм та займ для пилу менші, ніж для ТГМ, а швидкість поширення горіння vl більша за рахунок великої питомої поверхні, на якій активно адсорбується кисень повітря, що обумовлює більшу швидкість протікання реакцій окислення.

2. Аерогель має підвищену схильність до самозаймання через велику питому поверхню. 2. Аерогель має підвищену схильність до самозаймання через велику питому поверхню. 3. Аерогель може переходити у завислий стан (внаслідок механічної дії (струшування), дії повітряних потоків, турбулентного руху продуктів горіння), через що може виникнути кінетичне горіння (вибух). 4. Горіння в товщі пилового відкладення значно легше переходить у режим тління. Окислювальні процеси протікають одночасно на поверхні і в глибині пилового шару за рахунок кисню, який адсорбований на поверхні часток пилу.

3.2. Особливості горіння аерозолю 3.2. Особливості горіння аерозолю Аерозолі займають проміжне положення між аерогелем і гомогенною газовою сумішшю. Так само як і аерогелі аерозолі є гетерогенними системами з твердою фазою, і поведінка їх визначається властивостями ТГМ. З газоповітряними сумішами аерозолі схожі тим, що горіння протікає в кінетичному режимі (з вибухом). Тому горіння пилу в стані аерозоль подібно горінню газів. Параметрами пожежної небезпеки аерозолю є: КМПП, Еmin, Рвиб.

Відмінності горіння аерозолю від горіння газів: Відмінності горіння аерозолю від горіння газів: 1) Аерозоль – гетерогенна система, що обумовлює більш високу енергію запалювання (на два порядки вище), чим для газових сумішей. 2) Через схильність аерозолів до злипання і осадження їх вибухонебезпека у виробництві характеризується тільки НКМПП. 3) Швидкість поширення горіння в аерозолі на порядок вище за швидкість поширення полум'я в газових сумішах. Це обумовлено передачею тепла випромінюванням за естафетним механізмом.

4) Горіння дисперсних систем пов'язано з протіканням додаткових підготовчих процесів перед фронтом полум'я. 4) Горіння дисперсних систем пов'язано з протіканням додаткових підготовчих процесів перед фронтом полум'я.

5) Для аерозолю характерно декілька режимів горіння залежно від природи ТГМ: 5) Для аерозолю характерно декілька режимів горіння залежно від природи ТГМ: гомогенний режим (горіння газоподібних продуктів газифікації) характерний для ТГМ 1-го роду; квазігомогенний режим (гетерогенне горіння окремої частки, але загалом горіння проходить в об’ємі хмари аерозолю як би в гомогенному режимі) характерний для ТГМ, що не газифікуються; змішаний режим (газоподібні продукти горять в гомогенному режимі, а твердий залишок - в гетерогенному) характерний для ТГМ 2-го роду. 6) Для аерозолю характерно протікання поетапних вибухів. Первинний спалах пилу приводить в стан аерозолю значні кількості осілого пилу з подальшим його займанням.

3.3 Фактори, що впливають на вибухонебезпеку аерозолю Параметри, що характеризують вид пилу: зольність (A, %); А q(-)  φн  вогкість (W, %); W  q(-)  φн  вміст летючих компонентів (Vг); Vг  хр q(+) φн

дисперсність часток (dч) дисперсність часток (dч) dч  Sпит  хр q(+)  φн  dч  RВС  l  φн  Грубодисперсний пил є вибухобезпечним, бо круп-ні частки повільно прогріваються і не встигають утворити при цьому летючі продукти газифікації.

Параметри, які характеризують склад газового середовища: Параметри, які характеризують склад газового середовища: вміст кисню φО2 хр q(+) φн вміст горючих газів (гібридні суміші). φгг хр q(+) φн вміст негорючих газів; φнг хр q(+) φн

Параметри, які характеризують умови, в яких знаходиться пил і відбувається процес запалювання: Параметри, які характеризують умови, в яких знаходиться пил і відбувається процес запалювання: початкова температура Тпоч φо2 хр q(+) φн Тпоч хр q(+) q(-)φн  потужність джерела запалювання ЕДЗ хр q(+) φн тиск системи. Р  Vг,%  хр q(+) φн

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ПИЛУ ЗА ПОЖЕЖНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ У стані аерозолю пил горить у кінетичному режимі з вибухом, тому за основний параметр пожежної небезпеки приймається НКМПП. У стані аерогель пил може займатися, самоспалахувати і самозайматися, і для оцінки пожежонебезпечних властивостей пилу-гелю використовують температуру самоспалахування. Весь горючий пил за пожежною небезпекою поділяють на дві групи і чотири класи.

І група - вибухонебезпечний пил І група - вибухонебезпечний пил Пил, що здатний до вибуху і має /н 65 г/м3,∆Рвиб ≥ 5 кПа. 1 клас - найбільш вибухонебезпечний пил /н  15 г/м3; 2 клас - вибухонебезпечний пил 15 г/м3 < /н  65 г/м3; ІІ група - пожежонебезпечний пил Пил, який має /н > 65 г/м3 3 клас - найбільш пожежонебезпечний пил Тсс  250оС; 4 клас - пожежонебезпечний пил Тсс > 250оС.

Для аерозолю органічних речовин з розмірами часток до 10 мкм НКМПП пилу і пари, яка утворюється при випаровуванні, співпадають. Для аерозолю органічних речовин з розмірами часток до 10 мкм НКМПП пилу і пари, яка утворюється при випаровуванні, співпадають. НКМПП для пари, утвореної в зоні підготовчих процесів, визначають за формулою: де hf = 0,0246 ; Hоf – теплота утворення горючої речовини; mj – число атомів j-го елемента; hj – коефіцієнт j-го елемента

При збільшенні розміру часток до 40-50 мкм нижня межа знижується а при подальшому зростанні розміру часток знову зростає. При збільшенні розміру часток до 40-50 мкм нижня межа знижується а при подальшому зростанні розміру часток знову зростає. Значення масової НКМПП можна розрахувати за формулами Монахова: для мілко дисперсного пилу (dч < 10 мкм): гм-3; для крупно дисперсного пилу (dч = 40-50 мкм): гм-3;

Наявність взаємозв'язку між теплотою згоряння і НКМПП для газів визначила пошук такої ж залежності для пилу. Внаслідок досліджень отримана формула Шоневальда: Наявність взаємозв'язку між теплотою згоряння і НКМПП для газів визначила пошук такої ж залежності для пилу. Внаслідок досліджень отримана формула Шоневальда:

Завдання на самопідготовку: 1. Проробити літературу: 1.Демидов, Шандыба, Щеглов - Горение и свойства горючих веществ. Стр. 148-156; 2.Демидов, Саушев - Горение и свойства горючих веществ. Стр. 225-232; 3.Баратов, Корольченко- Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и их средства тушения. Стр. 20-21 2. Підготуватися до практичного заняття та лабораторної роботи