Біохімічний склад кормів - первинний показник їх технологічної й продуктивної можливості презентация

ТЕМА: БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД КОРМІВ – ПЕРВИННИЙ ПОКАЗНИК ЇХ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ Й ПРОДУКТИВНОЇ МОЖЛИВОСТІ.

ПЛАН Поняття поживності корму і його складові. Хімічний склад кормів і тіла тварини спільні та відмінні риси. Фізіологічне значення поживних речовин у живлення тварин.

ЛІТЕРАТУРА: 1. Бабич А.О., Кормові білки ресурси світу. Київ, 1995 – 986 с. 2. Биологическая ценность кормов /Н.Г. Григорьев, Н.П. Волков, Е.С. Воробьев и др. / Под ред.В.М. Баланина. – М.: Агропромиздат, 1989.– 287 с. 3. Заготівля кормів, нормована годівля тварин та профілактика аліментарних захворювань/ Столярчук П.З., Півторак Я.І., Голодюк І.П., Дармограй Л.М. та ін. Львів, 2011 – 288 с. 4. Зінченко О.І. Кормовиробництво , К. Вища школа, 1994 – 267 с. 5. Основи перспективних технологій виробництва продукції тваринництва/ Г.М. Калетнік, М.Ф. Кулик, В.Ф. Петриченко та інші. – Вінниця, 2007. – 584 с. 6. Подобєд Л.І., Курнаєв О.М. Питання заготівлі, зберігання та використання кормів в умовах інтенсивної технології виробництва. – Одеса, 2012 – 456 с. 7. Свеженцов А.И.Комбикорма, премиксы, БВМД для животных и птицы / А.И. Свеженцов, С.А. Горлач, С.В. Мартыняк.- Днепропетровск, 2008.-412с. 8. Кулик М.Ф. Корми: оцінка, використання, продукція тваринництва, екологія / М.Ф. Кулик, Р.Й. Кравців, Ю.В. Обертюх та ін. – Вінниця, 2003.- 334с.

ПОНЯТТЯ ПОЖИВНОСТІ КОРМУ І ЙОГО СКЛАДОВІ. Поживність корму — це його здатність задовольняти природні вимоги тварин до корму. Вона визначається у процесі взаємодії речовин корму і організму тварин, який, як і утворювана ним продукція та рослини, містить необхідні групи сполук, що складаються з однакових хімічних елементів. Поживними речовинами  називають сполуки, які залучені до обміну речовин в організмі тварин і є необхідними для забезпечення його фізіологічних функцій. .  

ЕЛЕМЕНТАРНИЙ СКЛАД СУХОЇ РЕЧОВИНИ РОСЛИННОГО І ТВАРИННОГО ОРГАНІЗМУ, %

СХЕМА БІОХІМІЧНОГО АНАЛІЗУ КОРМУ

Хімічний склад кормів та тіла тварин має суттєві відмінності за вмістом основних груп поживних речовин у сухій речовині. Тіло тварин містить більше білка та жиру, незначну кількість безазотистих екстрактивних речовин, у ньому відсутня клітковина. Основною складовою частиною рослинного та тваринного організму є вода. Вміст води у кормі коливається в межах від 5 до 95 %. Штучно висушені корми містять біля 10 % води. Зернові корми та продукти переробки зерна містять 10–15 %, грубі (сіно, солома) – 15–20 %, зелені – 70–85 %, силосовані – 60–80 %, (сінаж – біля 50 %), коренебульбоплоди – 75–90 %, водянисті корми (жом, барда, м’язга) – 90–95 %. Хімічний склад кормів та тіла тварин має суттєві відмінності за вмістом основних груп поживних речовин у сухій речовині. Тіло тварин містить більше білка та жиру, незначну кількість безазотистих екстрактивних речовин, у ньому відсутня клітковина. Основною складовою частиною рослинного та тваринного організму є вода. Вміст води у кормі коливається в межах від 5 до 95 %. Штучно висушені корми містять біля 10 % води. Зернові корми та продукти переробки зерна містять 10–15 %, грубі (сіно, солома) – 15–20 %, зелені – 70–85 %, силосовані – 60–80 %, (сінаж – біля 50 %), коренебульбоплоди – 75–90 %, водянисті корми (жом, барда, м’язга) – 90–95 %. До складу сирого протеїну входять білки та аміди (небілкові азотисті речовини). Білки в рослинному і тваринному організмі становлять переважну більшість і приймають участь у всіх життєвих процесах. Аміди – це переважно продукти незавершеного синтезу або розпаду білків. Тому, їх значна кількість знаходиться в зеленій масі, сіні, силосованих кормах та коренебульбоплодах (30–40 % від маси протеїну). До складу амідів входять вільні амінокислоти та аміди амінокислот (їх переважна більшість), амонійні солі, нітрати нітрити та інші сполуки. Всі види тварин добре використовують амінокислоти та їх аміди. Надходження значної кількості амонійних солей, нітратів та нітритів до організму моногастричних тварин може призводити до їх отруєння. До безазотистих речовин відносять жири (ліпіди) та вуглеводи. Енергетична цінність жирів у 2,25 рази є вищою порівняно з вуглеводами. Тому, чим більший вміст їх у кормах, тим вища загальна поживність таких кормів. Невисокі рівні жиру містять коренебульбоплоди (0,1–0,2 %), зелені та силосовані (0,5–1,5 %), грубі та більшість концентратів (1,5–3,0 %). Значна їх кількість міститься у зерні вівса та кукурудзи (4,0–5,0 %), макусі (5,0–10,0 %). Високі рівні жиру містить зерно олійних культур – льон, соя, ріпак, соняшник (20–50 %). Ліпіди кормів спричиняють значний вплив на якість жиру моногастричних тварин (свині, птиця).

Вода– важлива складова рослин і тіла тварин, один з основних елементів живлення. Втрата майже всього запасу жиру в організмі, половини білків і до 40% маси тіла не загрожує життю тварин, але при втраті 20% води настає смерть. Вода бере участь у таких життєвих функціях: розщепленні речовин корму (гідроліз у ШКТ), всмоктуванні перетравлених поживних речовин, перенесенні їх до клітин, транспортуванні в організмі ферментів, гормонів, вітамінів, розчиненні й винесенні продуктів життєдіяльності клітин, у реакціях обміну речовин, які відбуваються у водному середовищі, регуляції осмотичного тиску. у підтриманні постійної температури тіла та розподілі в ньому тепла.

Потреба тварин у воді зумовлюється їхнім віком, продуктивністю, фізіологічним станом, фізичною формою корму (сухий, вологий), температурою навколишнього середовища тощо. На 1 кг сухої речовини велика рогата худоба споживає 4 — 6 кг води вівці — 2 — 3, свині та коні — 2 — 2,5, кури — 2 — 3, молодняк у молочний період —6 — 9 кг. Суху речовину в кормах поділяють на неорганічні (мінеральні) й органічні речовини.

Вихід поживних речовин з 1 га площі посіву зернових культур

Вплив макроелементів на функції організму тварин

Вплив мікроелементів на функції організму тварин

Функції білків структурна - є складовою частиною всіх клітин, тканин та продукції тварин; каталітична - є складовими ферментів; скорочувальна - білки трансформують біологічну енергію, сконцентровану у АТФ кислоті, в механічну; захисна - вони є складовими імунних тіл; відтворювальна - входять до складу статевих клітин, гормонів; транспортна - перенесення кисню до тканин, видалення продуктів життєдіяльності з організму; регуляторна - регулюють процеси енергетичного, білкового, мінерального та інших обмінів, кислотно-лужну рівновагу, осмотичний тиск та ін.

Класифікація білків (за хімічною будовою)

Оцінку протеїнової поживності кормів проводять: за кількістю протеїну (сирого чи перетравного) в одиниці корму (г у кг, чи %), за кількістю чистого білка (за Барштейном) за кількістю протеїну (частіше перетравного) у розрахунку на 1 кг сухої речовини або на 1 кормову одиницю; за протеїновим відношенням (перетравні: СК+БЕР+СЖх2,25 / ПП); за біологічною повноцінністю протеїну (П. Мітчелл) за амінокислотним складом та їх співвідношення (ідеальний протеїн)

Безазотисті речовини - забезпечують обмінні процеси організму енергією і пластичним матеріалом. Їх поділяють на дві групи: жири і вуглеводи.

Функції жирів в організмі тварин входять до складу клітинних оболонок, контролюють життєдіяльність клітин; складають основу нервової тканини і беруть участь у передачі нервових імпульсів; акумулюють, депонують та транспортують енергію; впливають на захисні функції; становлять основу багатьох біологічно активних речовин (гормонів, вітамінів, ферментів) і через них беруть участь у регулюванні обмінних процесів; сприяють всмоктуванню, транспортуванню та депонуванню жиророзчинних вітамінів. Енергетична цінність одиниці маси жиру в 2,25 рази вища, ніж вуглеводів. 1 г жиру - 39,7 кДж або 9,3 кКал енергії.

При недостатньому надходженні жиру - погіршується використання азоту та вітамінів, знижуються захисні функції, відтворювальна здатність, продуктивність. Надлишок жиру у раціоні може викликати атонію рубця, розлади травлення, які призводять до зниження перетравності та засвоєння поживних речовин, спаду продуктивності. У складі тваринного жиру переважають насичені жирні кислоти -стеаринова і пальмітинова, тому його консистенція має вигляд густого жиру або сала. Рослинні жири через високий вміст ненасичених – олеїнової, лінолевої і ліноленової жирних кислот характеризуються високим йодним числом та рідкою консистенцією (у вигляді олії). Оцінка ліпідної поживності кормів проводиться за вмістом жиру в одиниці корму (г в кг), або у відсотках від сухої речовини корму (норма 2-4% СР)

Сира клітковина – це частина рослинного корму, що залишається після послідовного кип׳ятіння його наважки в слабких розчинах кислот і лугів з наступним промиванням водою, спиртом і ефіром та висушуванням.

Фізіологічне значення поживних речовин (вітамінів) у живлення тварин. В організмі тварин вітамін А бере участь у процесах обміну речовин, сприяє нормальному стану слизових оболонок. За його нестачі спостерігається ороговіння епітелію слизових оболонок дихальних шляхів, травного каналу, статевих органів, нирок, сечоводів та очей. У зв’язку з ороговінням слизова оболонка не виконує бар’єрних функцій щодо проникнення мікроорганізмів, і тварини стають легко- сприйнятливими до різних інфекційних захворювань. Крім того, вітамін А бере активну участь у фотохімічних процесах сприйняття світла, і тому першою ознакою його нестачі є те, що тварини пере­стають бачити у темряві (куряча сліпота). В разі тривалої нестачі цього вітаміну вони сліпнуть внаслідок розладу рогівки ока.

Фізіологічна роль вітаміну В полягає у регулюванні обміну в організмі кальцію і фосфору. При його нестачі молодняк хворіє на рахіт. При цьому затримується кальцифікація кісток, вони стають м’якими, опухають суглоби, викривляються кінцівки. У дорослих тварин кальцій і фосфор вилучаються з кістяка, кістки стають м’якими, потовщуються суглоби (остеомаляція). Як наслідок різко знижується продуктивність тварин. Вітамін В, як і вітамін А, виражається в міжнародних одиницях. За 1 МО вітаміну В прийнято 0,025 мкг цього вітаміну. Джерелом вітаміну В у раціонах є високоякісне сіно (500 — 600 МО в 1 кг), опромінені сухі дріжджі (до 20 тис. МО в 1 г), риб’ячий жир (50 — 500 МО в 1 мл), концентрат вітаміну відеїн (до 200 тис. МО в 1 г), відекаротин (200 тис. МО і 1,5 мг каротину в 1 г).

Вітамін Е (токоферол). В організмі виконує антиокислювальну функцію, бере участь у тканинному диханні, реакціях обміну речовин, синтезі аскорбінової кислоти. Нестача його в організмі призводить до зниження статевої здатності у самців та самок; у самців спостерігається атрофія сім’яників, а у самок гине зародок і настає дегенерація яєчників. У телят, ягнят, поросят відмічається дегенерація м’язової тканини (білом’язова хвороба). Вітамін Е (токоферол). В організмі виконує антиокислювальну функцію, бере участь у тканинному диханні, реакціях обміну речовин, синтезі аскорбінової кислоти. Нестача його в організмі призводить до зниження статевої здатності у самців та самок; у самців спостерігається атрофія сім’яників, а у самок гине зародок і настає дегенерація яєчників. У телят, ягнят, поросят відмічається дегенерація м’язової тканини (білом’язова хвороба). Вітамін Е дуже поширений у природі. На нього багаті зелені та зернові корми, силос, сінаж, сіно і нестача його в організмі тварин буває рідко.

Вітаміни групи В Вітамін В1 (тіамін). Нестача в кормах вітаміну В1 спричинює у тварин втрату апетиту, захворювання нервової системи — поліневрит, затримання росту, порушення обміну речовин тощо. Тіамін входить до складу ферменту декарбоксилази, яка бере участь у пе­ретворенні піровиноградної кислоти в оцтову. В разі нестачі цього вітаміну у тканинах тварин накопичуються піровиноградна кислота і продукт її відновлення — молочна, які токсично діють на нервову систему, спричинюючи в ній дегенеративні зміни і захворювання тварин. Найчастіше на поліневрит хворіють поросята, молодняк птиці і рідше — доросла птиця. Тварини відстають у рості, у них настає параліч ніг й шийної мускулатури, порушуються діяльність серця та функції травлення. У дорослої птиці знижуються несучість і заплідненість яєць. На вітамін В1 багаті дріжджі, висівки, макуха і шрот, зелені корми, зерно тощо. В раціоні тварин тіаміну достатньо, однак він не дуже стійкий проти нагрівання (крім кислого середовища) і руйнується ферментом тіаміназою, яка міститься у сирій рибі. Вітамін В2 (рибофлавін) буре участь у процесах тканинного ди­хання. В разі його нестачі в раціонах затримується ріст молодняку. У курчат пальці кінцівок закручуються всередину, і вони пересува­ються на п’яткових суглобах. Під час інкубації яєць спостерігається висока смертність ембріонів. У поросят грубішає і випадає щетина, уражується шкіра. Цей вітамін міститься в тих самих кормах, що й тіамін. Мало його у зерні злаків та коренебульбоплодах.

Вітамін В3 (пантотенова кислота) бере участь у регулюванні жирового обміну і найчастіше нестача його в організмі відчувається за високоенергетичних раціонів. У свиней розвиваються дерматити, виразковий коліт, випадає щетина, з носа виділяється слиз, порушується координація руху («гусяча хода»), народжуються ненормально розвинені поросята. У птиці уражується нервова система, спостерігається масовий параліч. Найбагатші на вітамін В3 дріжджі, зелені та зернові корми (крім кукурудзи), трав’яне борошно, висівки. Пантотенова кислота нестійка проти нагрівання і нестача її може настати під час термічної обробки кормів. Вітамін В5 (нікотинамід) регулює вуглеводний і білковий обміни в організмі та функцію підшлункової залози, стимулює процеси травлення, бере участь більш як у 150 реакціях перенесення водню у клітинах. В організмі тварин може синтезуватися з триптофану. Нестача його буває у 2 — 4-місячних поросят. У них запалюється шкіра, яка вкривається темними плямами, спостерігається ентерит, що супроводиться виснажливим проносом. Захворювання має назву пелагри. У птиці відмічають запалення язика, він стає чорним, уражується шкіра, випадає пір’я. Вітамін В5 міститься в тих самих кормах, що й В3. Вітамін В12 (ціанкобаламін) — єдиний, до складу якого входить метал — кобальт. Він відіграє важливу роль у кровотворенні, синтезі нуклеїнових кислот та амінокислот, бере участьу вуглеводному і жировому обмінах та інших процесах. Міститься лише в кормах тва­ринного походження і синтезується тільки мікроорганізмами шлун­кового каналу за наявності кобальту в раціоні. Вітамін В12 є також у кормових антибіотиках (10 — 12 мг/кг), препараті КМБ-12 (концентрат метанового бродіння — 30 — 60 мг/кг) і біомасі пропіоновокислих бактерій (250 — 400 мг/кг). Велике значення в життєдіяльності організму тварин мають й інші вітаміни групи В: В6 (піридоксин), Вс (фолієва кислота), В4 (холін), вітамін Н (біотин) та ін.

Дякую за увагу!