Ботаніка з основами екології рослин презентация

БІОЛОГІЯ: Модуль 1. Ботаніка з основами екології рослин Модуль 2. Зоологія з основами екології тварин Модуль 3. Основи загальної біології

ЛІТЕРАТУРА: ЛІТЕРАТУРА: 1. Мотузний В.О. Біологія: Навч.посіб. / За ред. О.В.Костильова. К.: Вища шк., 2007. 2. Щербак Г., Царичкова Д., Вервес Ю. Зоологія безхребетних. К.: Либідь, 1995-1997, 1-3 том. 3. Догель В.А. Зоология беспозвоночных. М.: Высшая шк., 1981. 4. Самарський С.Л. Зоологія хребетних. К.: Вища шк., 1976. 5. Жизнь животных. 1-5 том. Под. ред. Ю.И.Полянского. М.:Просвещение, 1987.

ЗООЛОГІЯ – наука про тварин, яка вивчає їх будову, ріст, розвиток, розмноження, систематику, різноманітність, поширення та взаємозв’язок із середовищем проживання, їхнє значення у природі та у житті людини

ЕКОЛОГІЯ – біологічна наука, що вивчає взаємозумовлений вплив середовища на організм та живого організму на середовище СЕРЕДОВИЩЕ ↔ ОРГАНІЗМ

ТВАРИНИ – евкаріотичні (ті, що мають ядро) організми, які відрізняються від інших рухливістю та гетеротрофним способом живлення (здатні споживати лише готові органічні речовини).

Систематика царства Тварини: Найпростіші (Одноклітинні) Тип Саркомастігофори – Sarcomastogophora Тип Споровики – Sporozoa Тип Інфузорії – Ciliophora Безхребетні тварини Тип Губки – Spongia Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata Тип Плоскі черви – Plathelminthes Тип Круглі черви – Nemathelminthes Тип Кільчасті черви – Annelida Тип Молюски – Mollusca Тип Членистоногі – Arthropoda Хребетні тварини Тип Хордові – Chordata

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙПРОСТІШИХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙПРОСТІШИХ 1. Поширення і значення 2. Особливості будови і живлення 3. Розмноження Серед найпростіших є як вільноживучі, так і паразитичні організми. Вільноживучі представники, які прив’язані до водних або зволожених біотопів, є компонентами харчових ланцюгів. Паразитичні організми зумовлюють небезпечні захворювання людини, тварин та рослин, регулюючи таким чином чисельність їх популяцій.

ТИПИ ЖИВЛЕННЯ НАЙПРОСТІШИХ: 1.Гетеротрофне (споживання готової органіки шляхом ендоцитозу): фагоцитоз або голозойне живлення (захоплення мікроорганізмів і твердих часток) піноцитоз або сапрофітне живлення (поглинання рідини із розчиненими у ній органічними речовинами) 2.Автотрофне (живлення шляхом фотосинтезу) 3.Міксотрофне (поєднання гетеротрофного і автотрофного типів живлення)

СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ: 1. Нестатеве розмноження: рівномірний поділ клітини (навпіл) нерівномірний поділ клітини (брунькування) багаторазовий поділ клітини (дроблення) 2. Статеве розмноження: копуляція - злиття двох спеціалізованих статевих клітин або гамет (гаметогамія) або двох клітин-організмів (гологамія) кон’югація - тимчасове з’єднання двох особин для обміну частинами ядерного апарату між ними

До статевого розмноження більшість найпростіших переходять при несприятливих умовах середовища (низька температура, токсичні речовини, відсутність корму). У разі тривалої дії екстремальних факторів найпростіші інцистуються (формують цисту) – округлюються, вкриваються оболонкою і переходять у стан фізіологічного спокою, зберігаючи життєздатність. Для деяких найпростіших характерний метагенез – життєвий цикл із правильним чергуванням статевого і нестатевого поколінь.

ТИП SARCOMASTIGOPHORA Вільноживучі та паразитичні найпростіші, які можуть перебувати в амебоїдному або джгутиковому станах. Для амебоїдного стану характерні непостійність форми тіла та здатність утворювати мінливі вирости – псевдоподії, для джгутикового стану – стабільність форми тіла, наявність джгутиків. Псевдоподії і джгутики є органоїдами руху та захоплення їжі. Деякі найпростіші можуть почергово або в залежності від зовнішніх умов переходити з одного стану в інший. Окремі представники володіють псевдоподіями і джгутиками одночасно. Тип поділяється на підтипи Саркодові і Джгутикові

Джгутикові поділяються на рослинні і тваринні. Рослинні джгутикові містять хлоропласти із фотосинтезуючими пігментами (хлорофіл та каротиноїди). Набір пігментів визначає забарвлення клітини. У деяких міститися стигма – світлочутливе вічко червоного забарвлення, яке приймає участь у позитивному фототаксисі. Найбільш поширеними рослинними джгутиковими є – Евгленові, Панцирні та Вольвоксові. Евгленові – мешканці переважно прісних водойм, багатих на органічні речовини. Автотрофні або міксотрофні організми, які є кормом для мальків риб і беруть участь у процесах біологічного очищення водойм.

Панцирні джгутикові – прісноводні і морські планктонні водорості, які продукують значну частину первинної біомаси водойм і відіграють важливу роль у біологічному кругообігу речовин. У коралових поліпів вони сприяють утворенню вапнякового скелета.

Вольвоксові – переважно прісноводні планктонні види. Крім одноклітинних до них належать багатоклітинні (колоніальні) організми. У деяких клітини у колоніях є морфологічно і фізіологічно рівноцінними, в інших – підлягають диференціації на вегетативні та генеративні (Volvox).

Рослинні джгутикові мають важливе значення як первинні продуценти у природних гідроекосистемах. Деякі з них використовуються як промислові види, тобто вирощуються з метою отримання біомаси, яка містить біологічно активні органічні речовини – вітаміни, вуглеводи, вуглеводні, ліпіди, гормони росту, амінокислоти, органічні кислоти.

Розмножуючись у водоймах із різним набором і кількістю органічних сполук, рослинні джгутикові є чутливими індикаторами екологічного стану водойм і використовуються з метою встановлення якості води та її придатності до різного роду водокористування. Джгутикові не тільки залежні від умов зовнішнього середовища, а й здатні активно формувати його хімічний склад своїми екзометаболітами.