Наша галактика. Зоряні скупчення та їх асоціації. Туманності. Підсистеми галактики та її спіральні структури презентация

Наша галактика. Зоряні скупчення та їх асоціації. Туманності. Підсистеми галактики та її спіральні структури. Підготували Учениці 11-А класу Кубацька Тетяна Онищук Олена

Галактика Галактики - гігантські зоряні острови, що знаходяться за межами нашої зоряної системи (нашої Галактики). Різняться за своїми розмірами, зовнішнім виглядом і складом, умовами формування та еволюційними змінами. Наша ГалактикаНаша Галактика — це велетенський зоряний острів, до складу якого входить Сонце. Переважна більшість зір Галактики, а їх за сучасними оцінками налічується понад 200 млрд., сконцентрована в плоскому диску, що його ми бачимо на небі як світну смугу Чумацького Шляху, а також у спіральних відгалуженнях. У центрі Галактики знаходиться компактне згущення речовини — ядро, фізична природа якого фізичні процеси, що відбуваються в ньому, нині в предметом детального вивчення.

На початку 20 століття стало очевидним , що майже все видиме речовина у Всесвіті зосереджено в гігантських зоряно -газових островах з характерним розміром від кількох парсеків до декількох десятків кілопарсек Сонце разом з оточуючими його зірками також входять до складу спіральної галактики , завжди обозначаемой з великої літери : Галактика . Галактика складається з диска , гала і корони . Центральна , найбільш компактна область Галактики називається ядром. Центральна , найбільш щільна частина гало в межах декількох тисяч світлових років від центру Галактики називається балджа

Галактика складається з ядра і кількох спіральних гілок. Її розміри близько 100 тис. світлових років. Велика частина зірок нашої галактики зосереджена в гігантському "диску" товщиною близько 1500 світлових років. Збоку галактика має вигляд літаючої тарілки. Швидкість обертання галактики становить приблизно 200 км / с . Розподіл зірок у Галактиці має дві яскраво виражені особливості: дуже високу концентрацію зірок у галактичної площини і велику концентрацію в центрі Галактики Приблизно так виглядає наша Галактика збоку

Розташування Сонця в нашій Галактиці досить невдале для вивчення цієї системи як цілого: ми знаходимося поблизу площини зоряного диска, і з Землі складно виявити структуру Галактики. До того ж, в області, де розташовано Сонце, досить багато міжзоряної речовини, що поглинає світло і робить зоряний диск майже непрозорим для видимого світла в деяких напрямах, особливо у напрямі її ядра. Тому дослідження інших галактик грають величезну роль в розумінні природи нашої Галактики.

З історії відкриття Демокріт давньогрецький філософ, вважав, що Чумацький Шлях - це скопище слабосветящихся зірок В.Гершель відкрив безліч подвійних, потрійних кратних зірок. Представив схему будови Галактики і її структуру.

Наша Галактика, - Чумацький Шлях, також досить велика. Її маса дорівнює приблизно 200 х 109 мас Сонця. Найменші галактики містять в мільйон разів менше зірок. Абсолютна зоряна величина найяскравіших сверхгигантских галактик М = - 24, у карликових галактик М = - 15. Найдешевші слабкі з карликових галактик мають абсолютну зоряну величину М = - 6. У туманності Андромеди абсолютна зоряна величина М = - 20,3, у нашої Галактики М = - 19.

Чумацький Шлях Одним з найбільш примітних об'єктів зоряного неба є Чумацький Шлях. Стародавні греки називали його «молочне коло». Вже перші спостереження в телескоп проведені Галілеєм, показали, що Чумацький Шлях - це скупчення дуже далеких і слабких зірок.

Карта Чумацького Шляху

За останні десятиліття астрономія зробила великий крок вперед, використовуючи найсучасніші технології для досліджень Галактики в радіо, інфрачервоному, оптичному, рентгенівському і інших частотних діапазонах. Ці дослідження дозволили людям глибше зрозуміти будову і еволюцію нашої Галактики.

Одна з найбільш найближчих до нас галактик, галактика Сомбреро (М 104), має видиму зоряну величину m = + 8. Спіральна галактика Сомбреро в сузір'ї Діва. Добре помітна на знімку темна лінія пилу і гало із зірок і кульових скупчень і дали назву цій галактиці. Галактика Вир (М 51), розташована в сузір'ї Гончі Пси, має видиму зоряну величину m = +8,1.

Спіральні галактики Спіральні галактики за зовнішнім виглядом нагадують дві складені разом тарілки або двоопуклу лінзу . У них є як гало , так і масивний зоряний диск . Центральна частина диска , яку видно як здуття , називається балджем . Темна смуга, що йде уздовж диска непрозорий шар міжзоряного середовища , міжзоряний пил . Спіральна галактика NGC 4414 Спіральна галактика NGC 1566 Позначають спіральні галактики буквою S. Їх розрізняють за ступенем своєї спіральної структури додаванням до символу S букв a , b , c . Sa- спіральна галактика з мало розвиненою спіральною структурою і з потужним ядром. Sc - галактика з малим ядром і з сильно розвиненими спіральними гілками .

Еліптичні галактики Еліптичні галактики становлять приблизно 25% від загального числа галактик високої світності. Їх прийнято позначати буквою E (англ.elliptical). Типова Е-галактика виглядає як сфера або еліпсоїд, диск в ній практично повністю відсутня.

Найближчими до нас і найяскравішими на небі галактиками є Магелланові Хмари . Їх добре видно в Південному і півкулі неозброєним оком як дві туманних хмари, подібно Чумацькому Шляху. Світло від Великого Магелланової Хмари йде до нас 170 тисяч років, від Малого - 200 тисяч років.

Неправильні галактики

Наша Галактика також захоплює карликову галактику, що знаходиться на відстані всього в 60 тисяч світлових років. Через сотню мільйонів років зірки цієї карликової галактики стануть зірками нашої Галактики. Магелланові Хмари також руйнуються, перебуваючи неподалік від нашої Галактики. За підрахунками астрономів в найближчі 10 мільярдів років Чумацький Шлях повністю поглине все речовина Магелланових Хмар. Магелланові Хмари втрачають речовину, притягуючись нашою Галактикою.

Підсистеми Галактики Сферична Проміжна сферична Проміжна диск Плоска стара Плоска молода

Туманність Туманність - ділянка міжзоряного середовища, виділяється своїм випромінюванням і поглинанням випромінювання на загальному тлі неба

типи туманностей -Темні туманності -Відбивні туманності -Туманності, іонизованного випромінюванням -Планетарні туманності -Туманності, створені ударними хвилями -Туманності в областях зореутворення - Туманності навколо зірок Вольфа - Райе -Туманності навколо O-зірок -Залишки наднових і нових зірок

Темна туманність Темна туманність - тип міжзоряної хмари, настільки щільної, що вона поглинає видиме світло, що виходить від емісійних або відбивних туманностей або зірок

Відбивні туманності

Туманності іонізовані випромінюванням

Планетарна туманність

Туманності створені ударними хвилями Різноманітність і численність джерел надзвукового руху речовини в міжзоряному середовищі призводять до великої кількості і різноманітності туманностей, створених ударними хвилями. Зазвичай такі туманності недовговічні, оскільки зникають після вичерпання кінетичної енергії рухомого газу. Основними джерелами сильних ударних хвиль в міжзоряному середовищі є вибухи зірок - скиди оболонок при спалахах наднових і нових зірок, а також зоряний вітер Туманності, створені ударними хвилями

Залишки наднових і нових зірок

Туманності навколо зірок Вольфа - Райе Тип туманностей, створених ударними хвилями пов'язаний із зоряним вітром від зірок Вольфа - Райе. Ці зірки характеризуються дуже потужним зоряним вітром. Вони створюють туманності з яскравими волокнами на кордоні астросфери такої зірки. На відміну від залишків спалахів наднових зірок, радіовипромінювання цих туманностей має теплову природу. Час життя таких туманностей обмежено тривалістю перебування зірок у стадії зірки Вольфа - Райе і близько до 105 років.

Туманності навколо O-зірок Аналогічні за властивостями туманностям навколо зірок Вольфа - Райе, але утворюються навколо найбільш яскравих гарячих зірок спектрального класу О - Of, що володіють сильним зоряним вітром. Від попередніх туманностей, вони відрізняються меншою яскравістю, великими розмірами і, мабуть, більшою тривалістю життя.

Туманності в областях зореутворення

Зоряні скупчення та їх асоціації

Зоряні асоціації

Кулясте зоряне скупчення