Номенклатура справ як основа організації документообігу презентация

Структура та призначення номенклатурних справ Після виконання документи певний час зберігаються в організації. Для того, щоб їх можна було швидко знаходити і використовувати, необхідна систематизація виконаних документів, тобто угруповання їх у справи. Державний стандарт визначає справу як «сукупність документів або документ, що відносяться до одного питання чи ділянки діяльності, поміщених у окрему обкладинку».

Номенклатура справ Щоб правильно сформувати справи та забезпечити можливість використання потрібної інформації, документи класифікують: розділяють їх на групи з різними термінами зберігання. Спеціальним класифікаційним довідником, що дозволяє визначити порядок розподілу документів у справи, є номенклатура справ.

Номенклатура справ Номенклатура справ - систематизований перелік найменувань справ, що заводяться в організації, із зазначенням термінів їх зберігання, оформлений в установленому порядку.

Функціональне призначення номенклатури справ

Види номенклатури справ

Індивідуальна номенклатура справ установи

Чим відрізняються номенклатури справ

Індекс справи

Заголовок справи

Особливості складання заголовків справ

Для встановлення строків зберігання використовують

Підсумковий запис

Номенклатури справ складаються

Зведена номенклатура справ установи погоджується з ЕПК державного архіву області

Зведена номенклатура справ установи на наступний календарний рік

Для якісного складання номенклатури справ

Номенклатура справ складається за такими принципами

Схвалення та погодження зведеної номенклатури справ установи

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів держаної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (наказ Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5)

Строки зберігання документів у Переліку диференційовано за двома групами організацій

Номенклатура справ це багатофункціональний документ, який використовується для різних цілей:

1. Номенклатура використовується як схема класифікації при розподілі і угрупуванню виконаних документів у справи (папки). Заголовки справ, закріплені в ній, переносяться потім на обкладинки справ. 2. Номенклатура справ використовується при побудові інформаційно-пошукової системи за документами підприємства. При реєстрації документів у реєстраційний індекс часто включають індекс справи за номенклатурою. Крім того, класифікаційна схема номенклатури може бути використана при формуванні довідкової картотеки на виконані документи.

3. Кожна справа, включена до номенклатури, має зазначення терміну зберігання документів, включених до нього. Таким чином, з її допомогою визначають орієнтовні терміни зберігання документів, що є першим етапом експертизи цінності документів. 3. Кожна справа, включена до номенклатури, має зазначення терміну зберігання документів, включених до нього. Таким чином, з її допомогою визначають орієнтовні терміни зберігання документів, що є першим етапом експертизи цінності документів. 4. Номенклатура справ використовується замість опису як обліковий документ при здачі в архів справ з термінами зберігання до 10 років включно. Вона ж є основою для складання описів на справи з термінами зберігання понад 10 років і постійного. 5. Номенклатура має довідкове значення при вивченні структури установи, організації, підприємства.

Загальні вимоги до номенклатури Номенклатура справ як один з основних інструментів організації діловодства повинна відповідати певним вимогам, найважливіші з яких: 1. Охоплення всіх документів, які отримуються чи створюються в процесі діяльності організації. 2. Роздільне угруповання у справи документів постійного і тимчасового термінів зберігання. 3. Конкретне і чітке формулювання заголовку справи, яка повністю відображає склад і зміст документів у ньому і виключає можливість включення у справу документів, що не відповідають його змісту і терміну зберігання. 4. Систематизація справ усередині розділів номенклатури відповідно до ступеня важливості і терміну зберігання документації.

Вимоги до формування номенклатури справ Розробка номенклатури справ складається з декількох етапів: 1. Визначення кола документів для включення до номенклатури. 2. Складання заголовків (найменувань) справ. 3. Розробка класифікаційної схеми номенклатури, тобто порядку розташування справ. 4. Визначення строків зберігання справ. 5. Визначення системи індексації та встановлення індексів справ. 6. Оформлення та затвердження номенклатури справ.

Визначення кола документів для включення до номенклатури Основна вимога до номенклатури - охоплення всіх документів, що утворюються в процесі діяльності організації. При цьому повинна враховуватися документація та, яка створювалася в самій організації, а також та, яка надійшла з інших організацій та осіб, включаючи реєстраційні картки, журнали обліку , різні картотеки.

Визначення кола документів для включення до номенклатури У номенклатуру повинні бути внесені і документи тимчасово діючих комісій, груп, створених для вирішення якого-небудь конкретного завдання, документи громадських організацій. У номенклатуру справ включаються також справи з питань, що тривають більше одного року (так звані перехідні справи). Вони вносяться в номенклатуру кожного року протягом всього терміну вирішення питання. Протягом року номенклатура може бути доповнена справами, які виникли після початку року в результаті появи в діяльності організації нових питань. Не включаються в номенклатуру друковані видання (збірки, довідники тощо).

Складання заголовків справ Це найскладніша частина роботи при складанні номенклатури справ. Заголовок містить вказівку або назва виду документа (накази, акти та ін), уточнюючі дані про зміст документів, кореспонденції, дати, а також вказівку автентичності, копійності і т.д. У заголовках справ не вживаються формулювання типу «Різні матеріали», «Загальне листування» тощо.

Складання заголовків справ Заголовок справи повинен в узагальненій формі коротко, чітко і однозначно відображати основний зміст документів, так як саме за заголовком справи проводиться пошук документів. Заголовки справ, що містять планові або звітні документи, повинні включати вказівку на вид і характер документів, їх періодичність, наприклад: «Річний звіт про науково-дослідну діяльність інституту», «Місячні звіти про відвантаження товарів». У заголовку справи, яка містить статистичні форми, вказуються назви форм, їх номер або умовне позначення (шифр): «Річний звіт за окремими показниками фінансової діяльності підприємства (організації) (ф.10-ф)».

Розробка класифікаційної схеми Після складання заголовків справ проводиться їх систематизація, тобто визначається порядок розташування заголовків у номенклатурі справ. Він заснований на обліку організаційно-структурної побудови апарату управління і виконуваних ним функцій. У номенклатурі справ невеликій організації, що не має структурного поділу, а також в номенклатурі справ структурного підрозділу великої організації справи систематизують за ступенем їх важливості з урахуванням взаємозв'язку документів.

Розробка класифікаційної схеми Першими будуть справи, що включають організаційно-розпорядчі документи директивних та вищих органів, потім - справи, що містять організаційну документацію, що стосується діяльності організації в цілому (статут, положення) або певного структурного підрозділу. Далі - справи з розпорядчої документації самої установи чи організації (накази, розпорядження, рішення колегіальних органів). За цією групою справ - справи з плановими та звітними документами (річними, квартальними, місячними), листуванням та інші документи.

Визначення строків зберігання справ Строки зберігання справ встановлюють для забезпечення збереження цінних документів. Терміни зберігання - важлива основа для групування документів у справи, так як документи з постійним терміном зберігання, терміном зберігання до 10 років і понад 10 років не можуть вміщуватися в одну справу. Терміни зберігання встановлюються за переліками документів із зазначенням термінів їх зберігання або експертним шляхом. Терміни зберігання документів - постійні чи тимчасові (один, три, п'ять, десять, 15 років і т.д.) - встановлюються в залежності від значимості документів.

Визначення строків зберігання справ Якщо в справі містяться документи тимчасового зберігання різної цінності і, отже, з різними термінами зберігання, термін зберігання всієї справи встановлюється для найбільш цінної документації. Наприклад, якщо у справі знаходяться документи з термінами зберігання один рік, три роки і п'ять років, вся справа зберігається п'ять років. Термін зберігання обчислюється з 01 січня того року, який слідує за роком закінчення справи. Наприклад, термін зберігання: справи, закінченої у 1998 р., обчислюється з 01 січня 1999 року.

Індексація справ Для практичного використання номенклатури справ велике значення мають умовні позначення, що присвоююються справам - індекси справ. Якщо організація невелика і не має структурних частин, її номенклатура будується за виробничою або функціональною схемою. У цьому випадку індексом справи буде його порядковий номер у номенклатурі: 01, 02, 03 і т.д.

Індексація справ У зведеній номенклатурі в індекс кожної справи входить умовне позначення структурного підрозділу та порядковий номер справи в межах структурного підрозділу. Наприклад, індекс справи 03-02 означає, що справа була сформована у структурному підрозділі, якому присвоєно індекс «03», і в номенклатурі справ цього підрозділу заголовок справи розташовується під номером «2» (02). Індексація структурних підрозділів повинна бути постійною і повторюватися з року в рік. Перехідні справи вносяться в номенклатуру кожного разу під одним і тим же індексом.

Номенклатура складається службою або особою, відповідальною за документаційне забезпечення, узгоджується з архівом підприємства, організації. Підписує і затверджує її керівник підприємства. Якщо документи надходять на державне зберігання, номенклатура справ направляється на погодження до державного архіву, що приймає справи цієї організації, тільки після цього вона затверджується керівником організації.

Номенклатура справ структурного підрозділу повинна складатися у трьох примірниках. Номенклатура справ структурного підрозділу повинна складатися у трьох примірниках. Один примірник зберігається в службі діловодства, другий - в архіві, третій використовується в структурному підрозділі в якості довідкового посібника з формування справ. Номенклатура справ організації (зведена) повинна складатися у чотирьох примірниках. Погоджують і затверджують два примірники, з яких один зберігається в службі діловодства організації і є документом постійного зберігання. Цей примірник включається до зведеної номенклатуру в розділ служби діловодства. Другий примірник зберігається в державному архіві, з яким номенклатура узгоджувалася, третій є робочим, а четвертий використовують для виписок, які завіряються службою діловодства і направляються у відповідні структурні підрозділи.

Формування починається з початку календарного року, коли на кожну справу в номенклатурі заводиться окрема папка (папка-швидкозшивач або папка-реєстратор). Формування починається з початку календарного року, коли на кожну справу в номенклатурі заводиться окрема папка (папка-швидкозшивач або папка-реєстратор). Робота з формування справ складається з таких дій: розподіл і розкладання виконаних документів по теках (справах); розташування документів всередині справ у певній послідовності; оформлення обкладинок справ.

Формуванням справи Формуванням справи називається групування виконаних документів у теку відповідно до номенклатури справ і систематизація документів усередині справи.

Правила зберігання справ Справи розташовуються на полицях вертикально в послідовності, яка відповідає послідовності їх розташування в номенклатурі. Номенклатура справ прикріплюється на внутрішній дверцятах шафи. Для швидкого пошуку документа спочатку знаходять потрібний номер справи за номенклатурою, а потім за номером справи - потрібну папку з документами. Для обліку документів певних категорій справ постійного і тимчасового (понад 10 років) зберігання складається внутрішній опис.

Правила зберігання справ Внутрішній опис документів справи - ​​це обліковий документ, що містить перелік документів справи із зазначенням порядкових номерів документів, їх індексів, назв, дат, номерів аркушів. Внутрішній опис складається для справ, що містять особливо цінні документи, документи обмеженого доступу, для особових справ. Необхідність складання опису визначається інструкцією з діловодства установи, організації або підприємства.

Порядок передачі справ до архіву До архіву організації передаються всі справи постійного, тимчасового (понад 10 років) зберігання та щодо особового складу. Передача справ здійснюється лише з описів та відповідно до складеного завідувачем архівом графіком, погодженим з керівниками структурних підрозділів і затвердженим керівником організації. Справи тимчасового (до 10 років) зберігання в архів організації, як правило, не передаються. Приймаючи справи, співробітник архіву ретельно звіряє кожну справу з описом, перевіряє правильність формування та оформлення справи. Один примірник річних розділів описів повертається здавачеві, решта залишається в архіві.

Висновок Робота з документами повинна мати настільки відпрацьований порядок (документообіг), щоб не відволікати працівників від головних виробничих цілей підприємства. Неважливо, на якому рівні буде вестися діловодство: традиційним способом або сучасним безпаперовим обміном електронними документами - в будь-якому випадку документування і робота з документами здійснюється за встановленими правилами.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!