Основи розробки форми одягу методом наколки. (Лекції 1, 2, 3) презентация

Київський національний університет технологій та дизайну Кафедра ергономіки і проектування одягу Тема: ОСНОВИ РОЗРОБКИ ФОРМИ ОДЯГУ МЕТОДОМ НАКОЛКИ

Виділяють наступні види наколки При створенні нових форм одягу. В цьому випадку мета методу наколки полягає в творчому пошуку форми одягу виходячи із загального задуму художника і властивостей матеріалу, що використовується. Наколка збагачує художника новими відомостями про пластичні властивості матеріалів, які часто дають поштовх до створення нової форми [7]. Така наколка вимагає від фахівця великої майстерності, досвіду у виявленні пластичних і інших властивостей матеріалів, знання пластики фігури людини. При цьому, як правило, використовується прийом незшитого одягу і використовується цілий шматок матеріалу. При відтворенні відомої форми виробу відповідно до ескізу, малюнка, фотографії моделі одягу. При цьому мета методу наколки полягає в остаточному відробітку форми одягу (її об'єму, співвідношення окремих частин), уточненні розташування конструктивних і декоративних ліній, окремих деталей. В цьому випадку створюється муляж виробу (від фр. moulage – зліпок (або модель), який точно передає форму предмету у натуральну величину), а процес наколювання називається муляжування. При цьому для кожної деталі використовуються окремі шматки тканини, розміри яких обчислюються приблизно. Практика моделювання методом муляжування багато в чому схожа з моделюванням методом наколки. Наколка використовується для знаходження нових об’ємних форм. Муляж – для розкрою тканин на вже відому форму (певну модель) виробу. 3. При коректуванні на об'ємі (манекені, фігурі людини) форми одягу, деталі якого розроблені розрахунковим шляхом на площині. В даному випадку йдеться мова про примірку виробу і така наколка проводиться з тканини моделі, а не з макетної тканини.

Прийом наколювання може виконуватися двома способами: Прийом наколювання може виконуватися двома способами: наколювання на лицьовій поверхні тканини з одночасним підвертанням швів, виточок на виворітну сторону. Це традиційний прийом наколювання. сколювання устик, коли всі шви, виточки виводяться на лицьову сторону і сколюються між собою устик, на ребро. Основні переваги методу наколки: можливість пошуку нових форм одягу безпосередньо в об'ємі. більш повне виявлення пластичних і інших властивостей матеріалу, що впливають на художньо-конструктивне рішення форми одягу. можливість отримання остаточних лекал виробу в процесі відпрацювання об’ємно-просторової форми виробу. До недоліків методу наколки можна віднести: трудомісткість. матеріаломісткість. наявність певного рівня кваліфікації фахівця.