Проблеми розвитку педагогічної освіти у контексті завдань Болонського процесу презентация

Проблеми розвитку педагогічної освіти у контексті завдань Болонського процесу

Ключові поняття: Компетентність ефективність наукових досліджень в умовах формування загальноєвропейського та світового освітньо-наукового простору; Болонський процес; європейський вимір; модернізація освіти України в умовах інтеграції.

Документи міжнародних організацій щодо розвитку освіти: Освіта і підготовка 2010 – Успіх Лісабонської стратегії залежить від термінових реформ” ("EDUCATION & TRAINING 2010" The Success of the Lisbon Strategy Hinges on Urgent Reforms / 2004) Міжнародна стандартна класифікація освіти 1997 (International Standard Classification of Education 1997 / UNESCO) Образование: сокрытое сокровище (Learning: The Treasure Within / UNESCO, 1996) Загальноєвропейські принципи і підходи до компетентності і кваліфікацій вчителів (Common European Principles for Teacher Competencies and Qualifications / European Comission, 2005)

Ключові напрями розвитку вчителів-європейців за Болонською стратегією вчитися пізнавати процеси навчання і виховання; постійно оволодівати новими знаннями з предмета спеціалізації; вдосконалювати зміст навчальних планів і програм; збагачувати методичний арсенал, вивчаючи напрацьоване і розробляючи інноваційні методи; проводити дослідно-експериментальну роботу; розвивати соціальні і культурні виміри освіти.

Провідні характеристики-вимоги до педагогічної професії: а) висококваліфікована професія; б) професія, що вимагає неперервного навчання; в) мобільна професія; г) професія, що базується на партнерстві.

Головними "лініями дії" щодо формування європейського простору у вищій освіті стали: затвердження загальноприйнятої системи легко порівнювальних вчених ступенів, включаючи додатки до дипломів; запровадження трьох ключових навчальних циклів; створення системи нагромадження та перенесення кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок; мобільність студентів, викладачів, дослідників;

Головні "лінії дії" щодо формування європейського простору у ВО (продовження) співдружність у забезпеченні якості освіти; європейський вимір (стандарт) вищої освіти; стратегії навчання упродовж життя; університети і студенти як партнери у розбудові європейського простору у вищій освіті; сприяння привабливості ідей і практичних дій щодо розбудови європейського простору вищої освіти.

Три ключових напрями Болонського процесу, які називають „базовим трикутником реформ”: трициклова структура вищої освіти, ECTS і забезпечення якості освіти. введення реальної трицикловості вищої освіти з метою досягнення ясності, співставності й порівнюваності; осмислення і використання європейської системи кредитних одиниць в її накопичувально-переносному форматі ECTS для розробки і впровадження принципово нових освітніх стандартів, навчальних планів і програм; розвиток атестаційно-акредитаційних механізмів для забезпечення якості вищої освіти.

Традиції магістерських ступенів:

Традиції магістерських ступенів:

Типи магістрів в європейському контексті: магістр, отримавший різнобічні знання засобами освіти у різних галузях; магістр з професійною підготовкою; магістр як подальша спеціалізація; магістр з європейською спрямованістю; магістр іноземних мов; магістр як ступінь підготовки до докторантури.

Типи магістрів в американському контексті: Магістр мистецтв у галузі викладання(Master of Arts in Teaching Degree-MAT) Традиційний ступінь магістра освіти (Traditional Education Master Degree ) Магістерський ступінь для вчителів-практиків( Practitioner’s Master’s Degrees)

По-перше, внесення змін до чинного законодавства, яке регламентує функціонування вищої школи. По-друге, винесення на перший план гарантій якості освіти. По-третє, завершення реформи інфраструктури навчального процесу згідно з європейськими стандартами. По-четверте, оптимізація мережі через об’єднання навчальних закладів.

По-п’яте, збільшення державного замовлення на професії, яких потребує країна. По-шосте, перегляд статусу кваліфікацій в українській освіті в контексті Болонського процесу. По-сьоме, внесення змін до Державного класифікатора професій. По-восьме, підвищення якості середньої та спеціальної середньої освіти, її відповідності та сумісності з вимогами вищої школи.

По-дев’яте, запровадження новітніх освітянських технологій, кредитно-модульної системи навчання ECTS. По-десяте, впровадження активних інформаційних телекомунікаційних технологій. По-одинадцяте, організація та вдосконалення системи освіти упродовж життя, освіти для дорослих і неперервної професійної освіти. По-дванадцяти, створення та поетапне запровадження національної системи оцінювання та моніторингу якості освіти.

По-тринадцяти, забезпечення підвищення ефективності наукових досліджень у вищих навчальних закладах. По-чотирнадцяте, розвиток науково-технічного співробітництва України і ЄС. По-п’ятнадцяте, підвищення ролі освіти у розвитку партнерства України з іншими державами. По-шістнадцяте, суттєвий поступ у напрямі демократизації освітньої політики, підвищення мобільності викладачів і студентів, самостійності університетів, підвищення рівня студентської самоорганізації, впровадження державно-громадського управління вищим навчальним закладом.

Міжнародний інститут освітнього планування 7-9 rue Eugene Delacroix, 75116 Paris, France

9-місячні програми (Advanced training) з актуальних проблем планування та управління в освіті; візитні програми (Visiting Trainees) за замовленою тематикою; тренінги (Intensive training), спеціалізовані курси та майстер-класи на національному та регіональному (університетському) рівнях; віртуальний інститут (Virtual Institute) пропонує дистанційні курси та Інтернет-форуми; - використання навчально-методичних матеріалів (Training materials,) які розроблені спеціалістами Інституту, існують у електронному форматі та знаходяться у вільному доступі (англійською та французькою мовами).

«Кількісні методи моніторингу і оцінки якості освіти»; «Організація та управління освітніми системами: від базової до вищої освіти»; «Управління вчителями»; «Бюджети освіти»; «Програми підтримки освіти та освітні проекти» тощо.

Курс 301 „Інформаційні системи освітнього менеджменту" передбачає такі теми:

Структура Кафедри ЮНЕСКО: Зав. Кафедрою в якості голови відділу; певна кількість викладачів /дослідників із вищих навчальних закладів даної країни і зарубіжних країн, які пов'язані з дослідницьким проектом; певна кількість молодих дослідників (студентів, аспірантів, пошукувачів, які проводять дослідження на Кафедрі).

Європейська мережа в галузі педагогічної освіти: Європейська мережа в галузі педагогічної освіти: Програми Socrates, Leonardo, Erasmus, Tempus. Європейська асоціації в галузі педагогічної освіти – ATEE (http://www.atee.org). Sigma – мережа європейських університетів. Тематична мережа в галузі педагогічної освіти в Європі – TNTEE (http://tntee.umu.se). Європейська мережа щодо політики в галузі педагогічної освіти – ENTEP (http://entep.bildung.hessen.de). Інформаційна мережа в галузі освіти в Європі – Eurydice (http://www.euridice.org). Нова мережа щодо політики в галузі педагогічної освіти в Європі – TEPE (http://tepe.wordpress.com).