Презентація на тему:“Етимологічні коментарі до назв міфологічних істот”Студентки другого курсуГрупи ФУЗРб-1-09Тимошенко Катер презентация

Презентація на тему: “Етимологічні коментарі до назв міфологічних істот” Студентки другого курсу Групи ФУЗРб-1-09 Тимошенко Катерини

Що таке міф? Міф-це особливий вид світогляду,специфічне образне синкретичне уявлення про явища природи та колективного життя. Складається з діахронічного та синхронічного аспектів і таким чином за допомогою міфу минуле єднається з теперішнім і майбутнім

Міфи-одна з форм збереження етнічної пам’яті народу наряду із народними сказаннями, легендами,народними піснями. Міфи-одна з форм збереження етнічної пам’яті народу наряду із народними сказаннями, легендами,народними піснями. Міфологічне мислення є способом пізнання,яке полягає в ідеальному освоєнні дійсності. “Міфологія є універсальною формою моделювання світу.”(1)

О.О.Потебня зазначав,що міфологічне мислення не розриває понятійний та образний план мови,співвідносить образ і річ,суб’єктивне та об’єктивне,внутрішнє О.О.Потебня зазначав,що міфологічне мислення не розриває понятійний та образний план мови,співвідносить образ і річ,суб’єктивне та об’єктивне,внутрішнє та зовнішнє.

Божества вищого порядку та етимологія їхніх назв Бог-верховне небесне божество,яке мало загальне для всіх слов’янських мов найменування.Народжуване серед зими сонце у північ- них слов’ян називають Бо- жич.Бог означав,очевидно, небо чи небесного владику, а Божич-його чадо,сонце

Свято Різдва христового у сербо-хорватів і словенів зветься “Божич”,а у болгарів-”Божик”.Скрізь у північних слов‘ян напередодні спалювали величезне дубове поліно-старий Бадняк. Служить символом небесного Бога,який запалює світло відроджуваного в найкоротший день Свято Різдва христового у сербо-хорватів і словенів зветься “Божич”,а у болгарів-”Божик”.Скрізь у північних слов‘ян напередодні спалювали величезне дубове поліно-старий Бадняк. Служить символом небесного Бога,який запалює світло відроджуваного в найкоротший день сонця

Ім’я Бог у східних слов’ян як наймення верховного божества називається поруч з Перуном і Велесом Ім’я Бог у східних слов’ян як наймення верховного божества називається поруч з Перуном і Велесом В угодах Ігоря і Святослава читаємо: “Да ємеєм клятву от Бога,в єго же веруєм,в Перуна і в Волоса, скотья Бога” Ім’я Бога очевидно вживається як ім’я верховного Бога,окремого від інших великих богів Перуна і Волоса;воно стоїть на першому місці,що може означати вищість цього бога.

Слово Бог у слов’ян з давнього часу і не змінилось до нині. В українській мові можемо зустріти такі слова: Слово Бог у слов’ян з давнього часу і не змінилось до нині. В українській мові можемо зустріти такі слова: Збіжжя-божий дарунок; Зубожіти-позбавитись заступництва богів; Небога-божа сирота; Небіжчик-без земного бога-опікуна Спасибі-спаси бог Бозна- бог знає Боговиця-божий хліб

Господар Світлий бог,найстарший бог неба.Детально цю міфологему досліджував Нечуй-Левицький.У нього Господар- поважний чоловік у віці,багатий,ясний,пишний гордий.Його двір осяяний сонцем та огороджений блискавками. У своєму величезному дворі відпочиває від тяжкої праці-творення світу. Від язичницького господаря утворене пізніше українське Господь.

Образ Господаря оспівується у народній творчості: Образ Господаря оспівується у народній творчості: А на Господареві сорочка, як лист тоненька, А на Господареві сорочка, Як біль біленька, В ріці-Дунаї випрана, На туровому розі висушена Пізніше християнство доповнило образ Господаря. Сорочка на ньому в церкві викачана,на калиновому містку його стрічають ангели і служать для нього службу з сином божим.

Даждьбог(Дажбог,Дажьбог,Дайбог) У східнослов’янській міфології бог,пов’язаний з сонцем. Зображувався Д. у вигляді антропоморфного Сонця. З давніх-давен сонцеликий образ Д. малювався на вітрилах кораблів, що виходили із Санбатоса — Київської гавані на Почайні. Таке зображення є першогербом Києва.

Під іменем Даждьбога обожнювали сонце,яке давало життя, живило всю природу. Під іменем Даждьбога обожнювали сонце,яке давало життя, живило всю природу. Етимологія-від давнього “даждь”-давати,той,що дає життя

Дана Уособлення сутності води.Корінь цього слова зберігся у назвах річок:Двіна, Дунай,Дон,Дніпро;у приспівах обрядових пісень:”шіді-ріді-дана” Дана-свіжа,чиста,як вода;життєдайна дружина сонця

У прибалтійських слов’ян мала ймення Діва.Відомі міста,які носили назву Дівин-град(Угорщина),а також сучасне м.Маг- дебург мали храми цієї богині. У прибалтійських слов’ян мала ймення Діва.Відомі міста,які носили назву Дівин-град(Угорщина),а також сучасне м.Маг- дебург мали храми цієї богині. За функціями Дана тотожна грецькій богині Діані.

Див У південних слов’ян небесний бог,верховне божество дня і світла. У східних слов‘ян міфологічний персонаж,який сходить з верхів’я дерев. Слово “див” пов’язане з руським “диво”,споріднене зі слов’янським “чудо”,а ще зі слов’янськими словами “дикий”, “ дивий”- божий

Пек (Пекун) Міфологічний образ божества війни,зла, біди.Протиставлявся Пеку бог охорони обійстя,меж,кордонів- Цур(“Цур тобі Пек). Тільки згода між людьми може подолати Пека. Від імені цього бога походять такі слова як пекло,пекти, пекучий

Чур(Цур,Щур) У роботі М.Іванченка “Дивосвіт прадавніх слов’ян” Чур постає як дух межового вогню; назва походить від санскритського”чур”-палити.Колись від злих духів люди відмежо- вувались вогнем свічки,промовляючи:”Цур(Чур) тобі,геть!” або “Чур!Наше місце святе”

Звідси пішли слова: відцуратися;рос.чересчур-”понад міру,з порушенням обмеження” Звідси пішли слова: відцуратися;рос.чересчур-”понад міру,з порушенням обмеження” Водночас С.Плачинда визначає Цура(Чура) як доброго духа. Існує і третій варіант трактовки імені Чура як народного бога нижчого порядку. С.Токарев пише:”Дуже ймовірно,що це був шанований предок,родоначальник… Вигуки “Чур”,”Чур мене”,”Чур,це моє” означали закликання Чура на допомогу… Дієслово “чуратися” означає триматись осторонь, відгороджуватися Чуром.Що Чур-Щур був саме предок видно зі слова “Пращур” тобто прапредок.Можливо,зображення Чура робились з дерева на що вказує російське слово “чурка”-обрубок деревини”

Стрибог Божество вітрів. Стрибог-сонячний вітер,який спрямовує потоки повітря,рухає їх,котить воду в річках та морях. Від імені цього Бога пішли назви багатьох річок:Дністер,Стрий, Стир,Строна,Істр. У той же час Стрибог міг бути богом війни(від давнього “стрити”-нищити і звідси стратити

Троян Кілька разів згаданий у “Слові о полку Ігоревім в значенні “віки Трояна” та величання Русі землею Трояна.Згадано в поемі і трисвітле сонце(у плачі Ярославни),що дало підстави вважати Трояна богом Світла

У південнослов’янській міфології є триглавий персонаж Троян,походження якого пов’язують з історичним імператором Траяном. У південнослов’янській міфології є триглавий персонаж Троян,походження якого пов’язують з історичним імператором Траяном. У сербській казці одна з голів Трояна пожирає людей,інша-худобу,третя рибу,мандрує він вночі,бо боїться сонячного світла За Трощиним Троян-бог місяця,сонця,будівництва,навчив людей теслярству,різьбярній справі.Уночі він володар 3 стихій –неба,землі,підземелля,тому зображений триглавим

Етимологія міфологеми Трояна: Етимологія міфологеми Трояна: 1.в давньоруській мові число три має форму “троя” 2.”ян”-ім’я,яке є назвою літнього сонця Отже,Троян-три Яна-триєдине сонячне божество

Ярило Бог весняних робіт, плотської любові,зас- тупник і покровитель сіячів-хліборобобів Аріель Голан у своїй праці”Міф і символ” вважає,що ім’я Ярило споріднене з грец.Еро- сом та словом орел.

У праслов’янській мові-реконструкції можемо пов’язати зі словом *jara –”світи- ти”.Очевидно,Ярило- божество весни У праслов’янській мові-реконструкції можемо пов’язати зі словом *jara –”світи- ти”.Очевидно,Ярило- божество весни З погляду порівняльно-історич- ного мовознавства можемо співставити з індоєвропейською мовою-*yehr-рік

Деякі дослідники виділяють в імені Ярила корінь –яр і виявляють значення подібне до кореня –ар в імені грецького бога Ареса,який означає -світлий,палкий, пристрасний Деякі дослідники виділяють в імені Ярила корінь –яр і виявляють значення подібне до кореня –ар в імені грецького бога Ареса,який означає -світлий,палкий, пристрасний

Велес “Всесильний Бог, під опікою якого перебувають усі сфери життя і діяльності людини. Бог-покровитель мудрості, ясновидіння, таємних знань, а також достатку і родючості. Він провідник душ на Луки Сварожі (до Раю, у Вирій), зв'язковий світів живих людей і покійних родичів. Він також покровительствує купцям, торгівлі, ремеслам, багатству, домашнім тваринам. Велеса знають не тільки як охоронця тварин на землі, а й як пастуха небесної отари хмар. Охороняючи небесні череди хмар, Велес може сперечатися з самим Перуном. “(3)

“Він впливає на успіх полювання і мисливське щастя. Тому мисливці задобрюють Велеса урочистим принесенням жертв. Його називають сином небесної Корови, від якої він отримав ім`я по-матері Корович. Сузір`я Велеса (Волоса) – Волосожар (нині називається Тілець, Бик або Плеяди). Отже, ті, хто народився під цим знаком, мають Велеса своїм опікуном. Ім'я цього Бога відображає загальну ідею міцності й благополуччя: веле – великий, або воля – звідси повелитель. Він, як Бог мудрості, покровительствує волхвам, чародіям, знахарям.”(3) “Він впливає на успіх полювання і мисливське щастя. Тому мисливці задобрюють Велеса урочистим принесенням жертв. Його називають сином небесної Корови, від якої він отримав ім`я по-матері Корович. Сузір`я Велеса (Волоса) – Волосожар (нині називається Тілець, Бик або Плеяди). Отже, ті, хто народився під цим знаком, мають Велеса своїм опікуном. Ім'я цього Бога відображає загальну ідею міцності й благополуччя: веле – великий, або воля – звідси повелитель. Він, як Бог мудрості, покровительствує волхвам, чародіям, знахарям.”(3)

Міфологічні істоти нижчого порядку

Чорт(нечистий,дідько,біс,диявол,сатана, щезник,той,злий)-

Етимологія міфологеми Чорт: Етимологія міфологеми Чорт: Від праслов’янського “черт”-проклятий Від праслов’янського *certъ «чорт» і * certa (рос.четра)-тобто коло, яким захищались від нечистої сили)

Перевертні Перевертнями ставали відьмаки,або ті,кого вони закляли. Назва такого різновиду перевертнів як вовкулака(вовкуд- лака) походить від слова “длака”-шкіра (давньоруська мова)

Мавки(Навки,Нявки) Душі дітей,що народились мертвими або нехрещені мерці. Назва походить від слів “нав”, “нави”,які вживались слов’янами на позначення смерті,мерців

Поторча(Потерча,Потерчата) Дитина,яка померла нехрещеною,живе на озерах,болотах і ходить вночі з вогниками,заманюючи людей у болота. Етимологія назви: поторочити-зіпсувати

Використана література 1. Лозко Г. Коло Свароже. Відроджені традиції. – К.: Український письменник, 2004. – 222 с. (додрукований наклад, 2006). 2.Плачинда С.Словник давньоукраїнської міфології-К,”Український письменник”-1993 3. Лозко Галина. Дерево Життя: Українська міфологія. Для середнього шкільного віку / Художник Віктор Крижанівський. – Вид.: .... , Київ, 2006. – ....с, іл. 4.Лановик М,Лановик З Українська усна народна творчість-Навч.посібник/К.:Знання-Прес,2006-591 5.Слов’янський світ/Упор.Кононенко О.А.-К.:2008-784с