Часна фізіологія ЦНС презентация

Часна фізіологія ЦНС

Спинний мозок заповнює порожнину хребетного стовпа і має сенментарну будову (31-33 сегменти) 8 шийних(С1-С8), 12 грудних (Т1-Т12), 5 поперекових (L1-L5), 5 (6) крижових (S1-S5), 1 (3) куприкових (Co).

Будова спинного мозку

Закономірність розподілу волокон у корінцях спинномозкових нервів Закономірність розподілу волокон у корінцях спинномозкових нервів (ЗАКОН БЕЛЛА-МАЖАНДІ): чутливі волокна (аферентні) вступають в спинний мозок у складі задніх корінців, а рухові волокна (еферентні) виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців. Перерізання передніх корінців супроводжується паралічем м'язів, а задніх – втратою чутливості відповідних ділянок тіла.

У центрі спинного мозку розміщена сіра речовина - скупчення нервових клітин, що оточене білою речовиною, що утворена нервовими волокнами. У центрі спинного мозку розміщена сіра речовина - скупчення нервових клітин, що оточене білою речовиною, що утворена нервовими волокнами.

Групи нервових клітин спинного мозку

Біла речовина складається з аксонів нейронів, вузлів спинномозкових нервів, що утворюють особливі канатики (стовпи). Між передніми рогами лежать передні стовпи, між задніми - задні стовпи, між передніми і задніми - бічні. У цих стовпах проходять провідні шляхи спинного мозку, що виконують складну функцію зв'язку з головним мозком. Виділяють висхідні провідні шляхи (аферентні), що передають чутливі імпульси з периферії до головного мозку, і низхідні (еферентні), які проводять рухові імпульси від кори та інших відділів головного мозку до спинного мозку. Біла речовина складається з аксонів нейронів, вузлів спинномозкових нервів, що утворюють особливі канатики (стовпи). Між передніми рогами лежать передні стовпи, між задніми - задні стовпи, між передніми і задніми - бічні. У цих стовпах проходять провідні шляхи спинного мозку, що виконують складну функцію зв'язку з головним мозком. Виділяють висхідні провідні шляхи (аферентні), що передають чутливі імпульси з периферії до головного мозку, і низхідні (еферентні), які проводять рухові імпульси від кори та інших відділів головного мозку до спинного мозку.

2: боковой канатик: восходящие пути: задний и передний спинно-мозжечковый тракты спинно-таламический тракт (боль) -нисходящие пути: красноядерный (руброспинальный) (сложные двигательные программы), боковой пирамидный (от коры, произвольные движения)

Провідні шляхи спинного мозку

Спинной мозг выполняет рефлекторную и проводниковую функции. Спинной мозг выполняет рефлекторную и проводниковую функции. Первая обеспечивается его нервными центрами, вторая проводящими путями. Он имеет сегментарное строение. Деление на сегменты является функциональным. Каждый сегмент образует передние и задние корешки. Задние являются чувствительными, т.е. афферентными, передние - двигательными, эфферентными..

Рефлекси спинного мозку Рефлекси на розтягнення м'яза. швидке розтягнення м'яза, всього на кілька міліметрів механічним ударом по її сухожилию призводить до скорочення всього м'яза і рухової реакції. Наприклад, легкий удар по сухожилку надколінника викликає скорочення м'язів стегна і розгинання гомілки. Рефлекси з рецепторів шкіри носять характер, що залежить від сили подразнення, виду подразнювального рецептора, але найчастіше кінцева реакція виглядає у вигляді посилення скорочення м'язів-згиначів. Вісцеромоторні рефлекси виникають при стимуляції аферентних нервів внутрішніх органів і характеризуються появою рухових реакцій м'язів грудної клітки і черевної стінки, м'язів-розгиначів спини. Рефлекси автономної нервової системи. Вони починаються від різних рецепторів, входять в спинний мозок через задні корінці, задні роги, далі в бічні роги, нейрони яких через передній корінець посилають аксони НЕ о до органів, а до ганглію симпитичного чи парасимпатичного відділу АНС.

Головний мозок

Стовбур мозку Анатомічно стовбур мозку складається з довгастого мозку, моста, середнього мозку, проміжного мозку та мозочка. Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку. У довгастому мозку виділяють: 1) еферентні нейрони, 2) вставні або проміжні нейрони, 3) нервові волокна, 4) клітини ретикулярної формації. Основна частина сірої речовини довгастого мозку розміщена у вигляді скупчень, так званих ядер, розділених білою речовиною.

У довгастому мозку знаходяться оливи, що пов'язані зі спинним мозком, екстрапірамідною системою і мозочком - це тонке і клиновидное ядра пропріоцептивної чутливості (ядра Голля і Бурдаха). Тут же знаходяться перехрестя низхідних пірамідних шляхів і висхідних шляхів, утворених тонким і клиноподібним пучками (Голля і Бурдаха), ретикулярна формація. У довгастому мозку знаходяться оливи, що пов'язані зі спинним мозком, екстрапірамідною системою і мозочком - це тонке і клиновидное ядра пропріоцептивної чутливості (ядра Голля і Бурдаха). Тут же знаходяться перехрестя низхідних пірамідних шляхів і висхідних шляхів, утворених тонким і клиноподібним пучками (Голля і Бурдаха), ретикулярна формація.

Довгастий мозок - містить дихальний і судиноруховий центри (регуляція роботи серця, тонус судин); Довгастий мозок - містить дихальний і судиноруховий центри (регуляція роботи серця, тонус судин); центри, що забезпечують врождену харчову поведінку (центри смаку, смоктання, глотання, слюновиділення, блювання и др.); ядра черепномозкових нервів VIII-XII (присінково-завиткового, язикоглоткового, блукаючого, додаткового і під'язикового). Регуляція захисних рефлексів: Чихання, моргання, кашлю, блювання рефлекторна функція

Ядра довгастого мозку 1) рухові, 2) чутливі, 3) змішані і 4) ретикулярної формації. Рухові: ядро підязикового нерва (XII пара) забезпечує іннервацію м'язів язика; ядро додаткового нерва (ХI пара) здійснює іннервацію м'язів шиї. Чутливі: Бурдаха, Голля. В них закінчуються однойменні провідні шляхи спинного мозку. Змішані: Ядро вестибулярного та слухового нерва (VIII пара). Це утворення складається з декількох ядер. Від ядра Дейтерса починається вестибулоспінальний тракт, який йде до передніх рогів спинного мозку. Ядро блукаючого нерва (Х пара). Сюди надходить чутлива інформація від внутрішніх органів, рухова - забезпечує рефлекторне послідовне скорочення м'язів глотки і гортані при диханні. Ядро язико-глоткового нерва (IX пара) - рухові волокна іннервують м'язи ротової порожнини і глотки, чутливі сприймають інформацію про задню частину язика, слизову глотки.

Міст (pons cerebri, pons Varolii) розташовується вище довгастого мозку і виконує сенсорні, провідникові, рухові, інтегративні рефлекторні функції. До складу моста входять ядра лицьового, трійчастого, відвідного, присінково-завиткового нерва, ядра присінкової частини присінково-завиткового нерва (вестибулярного нерва): латеральне (Дейтерса) і верхнє (Бехтерева). Ретикулярна формація моста тісно пов'язана з ретикулярною формацією середнього і довгастого мозку.  Важливою структурою моста є середня ніжка мозочка. Саме вона забезпечує функціональні компенсаторні та морфологічні зв'язки кори великого мозку з півкулями мозочка.

Ядра моста 1) рухові, 2) змішані 3) ядра ретикулярної формації. Рухові: ядро відвідного нерва (VI) пара, забезпечує іннервацію зовнішнього прямого м'яза ока. Змішані: Ядро лицевого нерва (VIІ пара), чутливі нейрони сприймають інформацію від смакових рецепторів рухові – забезпечують іннервацію мімічних м'язів обличчя, опускання верхньої повіки. Ядро трійчастого нерва (V пара), чутливі нейрони сприймають інформацію від шкіри обличчя, слизової носа, окістя черепа,. Таким чином, довгастий мозок має ядра VIІІ -ХII, міст - V - VIІ. Виключно руховими є V і, XI, XII, решта змішані (рухові, чутливі, автономні).

Середній мозок (mesencephalon) представлений чотирьохгорбковою пластинкою і ніжками мозку. Найбільш великими ядрами середнього мозку є червоне ядро, чорна речовина та ядра черепних (окорухового і блокового) нервів, а також ядра ретикулярної формації. Середній мозок (mesencephalon) представлений чотирьохгорбковою пластинкою і ніжками мозку. Найбільш великими ядрами середнього мозку є червоне ядро, чорна речовина та ядра черепних (окорухового і блокового) нервів, а також ядра ретикулярної формації. Верхні горбки чотирьохгорбкової пластинки - реакція на нові зорові стимули. Нижні горбки чотирьохгорбкової пластинки - реакція на нові слухові стимули. При появі нових стимулів горбки чотирьохгорбкової пластинки запускають орієнтовну реакцію - поворот очей, голови і всього тіла в бік джерела сигналу («цікавість»). Сенсорні функції. Реалізуються за рахунок надходження в нього зорової та слухової інформації.

Рефлекторная функция

Красные ядра располагаются в верхней части ножек мозга. Они связаны с корой большого мозга (нисходящие от коры пути), подкорковыми ядрами, мозжечком, спинным мозгом (красноядерно-спинномозговой путь). Базальные ганглии головного мозга, мозжечок имеют свои окончания в красных ядрах. Нарушение связей красных ядер с ретикулярной формацией продолговатого мозга ведет к децеребрационной ригидности. Это состояние характеризуется сильным напряжением мышц-разгибателей конечностей, шеи, спины. Основной причиной возникновения децеребрационной ригидности служит выраженное активирующее влияние латерального вестибулярного ядра (ядро Дейтерса) на мотонейроны разгибателей. Это влияние максимально в отсутствие тормозных влияний красного ядра и вышележащих структур, а также мозжечка. При перерезке мозга ниже ядра латерального вестибулярного нерва децеребрационная ригидность исчезает. Красные ядра располагаются в верхней части ножек мозга. Они связаны с корой большого мозга (нисходящие от коры пути), подкорковыми ядрами, мозжечком, спинным мозгом (красноядерно-спинномозговой путь). Базальные ганглии головного мозга, мозжечок имеют свои окончания в красных ядрах. Нарушение связей красных ядер с ретикулярной формацией продолговатого мозга ведет к децеребрационной ригидности. Это состояние характеризуется сильным напряжением мышц-разгибателей конечностей, шеи, спины. Основной причиной возникновения децеребрационной ригидности служит выраженное активирующее влияние латерального вестибулярного ядра (ядро Дейтерса) на мотонейроны разгибателей. Это влияние максимально в отсутствие тормозных влияний красного ядра и вышележащих структур, а также мозжечка. При перерезке мозга ниже ядра латерального вестибулярного нерва децеребрационная ригидность исчезает. Красные ядра, получая информацию от двигательной зоны коры большого мозга, подкорковых ядер и мозжечка о готовящемся движении и состоянии опорно-двигательного аппарата, посылают корригирующие импульсы к мотонейронам спинного мозга по руброспинальному тракту и тем самым регулируют тонус мускулатуры, подготавливая его уровень к намечающемуся произвольному движению.

Нервові механізми і схема розвитку децеребраційної ригідності

Інше функціонально важливе ядро середнього мозку - чорна речовина (субстанція) - розташовується в ніжках мозку, регулює акти жування, ковтання (їх послідовність), забезпечує точні рухи пальців кисті руки, наприклад під час письма. Нейрони цього ядра здатні синтезувати медіатор дофамін, який поставляється аксональним транспортом до базальних гангліїв головного мозку. Ураження чорної речовини призводить до порушення пластичного тонусу м'язів. Тонка регуляція пластичного тонусу під час гри на скрипці, письмі, виконанні графічних робіт забезпечується чорним речовиною. Інше функціонально важливе ядро середнього мозку - чорна речовина (субстанція) - розташовується в ніжках мозку, регулює акти жування, ковтання (їх послідовність), забезпечує точні рухи пальців кисті руки, наприклад під час письма. Нейрони цього ядра здатні синтезувати медіатор дофамін, який поставляється аксональним транспортом до базальних гангліїв головного мозку. Ураження чорної речовини призводить до порушення пластичного тонусу м'язів. Тонка регуляція пластичного тонусу під час гри на скрипці, письмі, виконанні графічних робіт забезпечується чорним речовиною.

Ретикулярна формація Ретикулярна (сітчаста) формація (РФ) мозку (formatio reticulauis) представлена ​​мережею нейронів з численними дифузними зв'язками між собою і практично з усіма структурами ЦНС. РФ розташовується в товщі сірої речовини довгастого, середнього, проміжного мозку і пов'язана з РФ спинного мозку. Основною функцією РФ є регуляція рівня активності кори великого мозку, мозочка, таламуса, спинного мозку . РФ стовбура мозку бере участь у передачі інформації від кори великого мозку, спинного мозку до мозочка і, навпаки, від мозочка до цих же систем. Функція даних зв'язків полягає в підготовці і реалізації моторики, пов'язаної зі звиканням, орієнтовними реакціями, больовими реакціями, організацією ходьби, рухами очей.

Проміжний мозок Таламус

Таламус (thalamus, зоровий бугор) структура, в якій відбувається обробка та інтеграція практично всіх сигналів, що йдуть в кору великого мозку від спинного, середнього мозку, мозочка, базальних гангліїв головного мозку. У таламусі містяться близько 40 ядер, які поділяються на специфічні, неспецифічні і асоціативні.

Мозочок (cerebellum, малий мозок) - одна з інтегративних структур головного мозку, що бере участь у координації та регуляції довільних, мимовільних рухів, в регуляції вегетативних і поведінкових функцій. Мозжечок:Состоит из: полушарий и червя древняя часть [червь] – движения, обеспечивающие поддержание равновесия; старая часть [внутренняя область полушарий] – движения, обеспечивающие перемещение в пространстве (локомоцию); новая часть [наружная область полушарий] – автоматизация произвольных движений в т.ч. тонких движений пальцев (письмо, игра на муз. инструментах и т.п.). выполняет функцию двигательного обучения и двигательной памяти («автоматизация движений»):

Функції мозочка Мозочок є центральним органом координації рухів, що здійснює узгодження діяльності м’язів-синергістів і антагоністів, що беруть участь у рухових актах. Регуляція м’язового тонусу, що забезпечує точність, плавність цілеспрямованих рухів, а також збереження пози і рівноваги тіла.

Кора мозочка має специфічну (ніде в ЦНС не повторювальну) будову. Кора мозочка має специфічну (ніде в ЦНС не повторювальну) будову. Верхній (I) шар кори мозочка - молекулярний шар. Середній (II) шар кори утворений клітинами Пуркіньє, що мають найпотужнішу в ЦНС дендритну систему. Під II шаром кори (під клітинами Пуркіньє) лежить гранулярний (III) шар, що складається з клітин-зерен, число яких досягає 10 млрд. З мозочка інформація йде через верхні і нижні ніжки. Через верхні ніжки сигнали йдуть в таламус, в міст, червоне ядро, ядра стовбура мозку, в ретикулярну формацію середнього мозку. Через нижні ніжки мозочка сигнали йдуть у довгастий мозок до його вестибулярних ядед, олив, ретикулярної формації. Середні ніжки мозочка пов'язують новий мозочок з лобною часткою мозку.

Мозочок забезпечує синергію скорочень різних м'язів при складних рухах. У тих випадках, коли мозочок не виконує своєї регуляторної функції, у людини спостерігаються розлади рухових функцій, що виражається наступними симптомами. Мозочок забезпечує синергію скорочень різних м'язів при складних рухах. У тих випадках, коли мозочок не виконує своєї регуляторної функції, у людини спостерігаються розлади рухових функцій, що виражається наступними симптомами. 1) астенія (астенія - слабкість) - зниження сили м'язового скорочення, швидка стомлюваність м'язів; 2) астазія (астазия, від грец stasia- стояння) - втрата здатності до тривалого скорочення м'язів, що ускладнює стояння, сидіння і т. д. 3) дистонія (дистонія - порушення тонусу) - мимовільне підвищення або зниження тонусу м'язів; 4) тремор (tremor - тремтіння) - тремтіння пальців рук, кистей, голови в спокої; що посилюється під час руху. 5) дисметрія (dismetria - порушення відчуття відстані) - розлад рівномірності рухів, що виражається або в зайвому, або недостатньому русі. Хворий намагається взяти предмет зі столу і проносить руку за предмет (гиперметрия) або не доносить її до предмета (гіпометрія). 6) атаксія (ataksia, від грец а - заперечення) - порушення координації рухів. неможливість виконання рухів в потрібному порядку, в певній послідовності. 7) дизартрія (disartria) - розлад організації мовної моторики. При пошкодженні мозочка мова хворого стає розтягнута, слова іноді вимовляються як би поштовхами.

Кінцевий мозок

Лімбічна система функціональне об'єднання структур мозку, що беруть участь в організації емоційно-мотиваційної поведінки (харчової, статевої, захисної), процесах памяті та навчання, координації вегетативних функцій. Приймає участь в організації циклу неспання-сон. До лімбічної системи відносять підкіркові структури: гіпокамп, мигдалеподібне тіло та прозору перетинку.

Кора великих півкуль Архітектоніка кори

Цитоархітектоніка кори Кора имеет шестислойное строение: Слой I, молекулярный Слой II, наружный зернистый Слой III, наружный пирамидный Слой IY, внутренний зернистый Слой Y, внутренний пирамидный Слой YI, или мультиформный Нейрони в цих шарах розташовані один під одним і формують колонки – функціональні одиниці кори.

Функціональна топографія кори

Зони кори поділяють на 52 поля (поля Бродмана) Чутлива зона (задня центральна звивина) (центри рухового та шкірного аналізаторів) (больова і температурна чутливість). Рухова зона розміщена у передцентральній звивині (поля 4, 6). Поле 44 – зона Брока – руховий центр мови (забезпечує здатність людини писати, читати, чути, розмовлятиі розуміти мову). Асоціативна зона – лобна, скронева і тім'яна зони.

Автономна нервова система Мы не являемся хозяевами, а лишь свидетелями частоты сердцебиений, сокращений желудка и кишечника. Их работа совершается помимо нашей воли. » Джон Ленгли, 1903 г.

Автономна (вегетативна) нервова система

Симпатична нервова система (фізичне навантаження, стрес, готовність до дії.) медіатор – адреналін, норадреналін Центральний) відділ СНС розміщений у бічних рогах сірої речовини спинного мозку (C8-L3).

Парасимпатична нервова система (переважає у стані спокою, відпочинку, травлення. Медіатор – ацетилхолін.

Метасимпатична нервова система Не має ядерних утворень і представлена ​​лише комплексом інтрамуральних гангліонарних структур, що залягають в стінках вісцеральних органів. Особливості МНС іннервує тільки ті внутрішні органи, які наділені моторним ритмом. Має зв’язок із СНС і ПНС. Незалежить від ЦНС.