Григір Тютюнник. Цікавий епізод з дитинства письменника. “Климко”. Робота з текстом повісті презентация

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селі Шилівці на Полтавщині в селянській родині

Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі.

Навчався 1947 року в училищі. Там отримував 650 грам хліба, що допомогло вижити.

В 1963—1964 pp. працює в редакції газети «Літературна Україна», публікує в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…».

Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою).

Григорій і Григір. У 1938 році Григорій вступив до Харківського університету

Після закінчення Харківського університету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі.

За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980

 Григір Тютюнник (справа) із Володимиром Білоусом.

 Григір Тютюнник - у першому ряду ліворуч. Фото публікується вперше

Григір Тютюнник із дружиною Людмилою та синами

1966 p. вийшла перша його книжка «Зав'язь», яка стала однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Гр. Тютюнника, воднораз вирізнивши його серед творчої молоді.

На початку 1970-х років Гр. Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Серед його продукції — настільна книга-календар для дітей «Дванадцять місяців» (1974),

В.Дрозд, Григір Тютюнник, В.Шевчук і Б.Олійник у саду кіностудії ім. О.Довженка

Тютюнник перекладав українською мовою твори В. Шукшина: 1978 р. у видавництві «Молодь» вийшла збірка оповідань та кіноповістей «Калина червона»; він перекладав і твори М. Горького («Серце Данко»), І. Соколова-Микитова («Рік у лісі») та ін.

6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. 1989 р. його творчість була посмертно відзначена Державною премією ім. Т. Г. Шевченка.

Надгробный памятник Г. М. Тютюннику на Байковом кладбище в Киеве

Мемориальная доска на доме на Андреевском спуске, где в 1963—1967 годах жил писатель

Мова персонажів (монологи, діалоги) — розкриває характер і допомагає зрозуміти ставлення автора (увагу слід звернути не тільки на те, що персонажі говорять, а й на те, як вони це роблять). Художня деталь (від фр. detasl) — така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим. Художня деталь може відображати подробиці обставин, зовнішності, пейзажу, портрета і взагалі бути домінантою цілого твору.

Три повісті — «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» - побудовані на автобіографічному матеріалі. Вони продовжують одна одну, відтворюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння - на нелегку відбудову. Отож, це не тільки автобіографічна трилогія (так з повним правом її можна назвати), а високохудожня історико-психологічна хроніка певного періоду нашого життя. Три повісті — «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» - побудовані на автобіографічному матеріалі. Вони продовжують одна одну, відтворюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння - на нелегку відбудову. Отож, це не тільки автобіографічна трилогія (так з повним правом її можна назвати), а високохудожня історико-психологічна хроніка певного періоду нашого життя.

У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лю­тому 1980р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки.

Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю. Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю. Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — ви­являли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.

Жанр: повість автобіографічної трилогії. Жанр: повість автобіографічної трилогії. Особливості твору. У повісті влучно переплітається дійсне життя Климка з минулим. Це дозволяє читачеві більше дізнатися про життя хлопця, про його радості і страждання, зрозуміти його характер, поведінку, вчинки.

Проблематика Проблематика добро і зло; відповідальність за доручену справу; патріотизм; милосердя і жорстокість.