ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА презентация

ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА Викладач – Сім'ячко Олена Іванівна, канд. техн. наук, доцент

Розділ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Мета дисципліни – формування у студентів системних знань щодо формування асортименту та якості непродовольчих товарів і набуття практичних навичок оцінювання якості товарів для забезпечення ефективності їх обігу та споживання

Компетентності Студент повинен знати: споживні властивості товарів та чинники їх формування; вітчизняні та світові підходи до забезпечення якості та безпечності непродовольчих товарів; вимоги нормативних документів до якості та безпечності непродовольчих товарів; особливості класифікації товарів; специфіку маркування непродовольчих товарів; Принципи формування асортименту товарів та збереження їх якості у сфері товарного обігу; методи дослідження якості товарів.

Компетентності Студент повинен вміти: встановлювати належність товарів до певних класифікаційних груп; характеризувати асортимент непродовольчих товарів та розробляти пропозиції щодо його удосконалення; аналізувати основні чинники формування споживних властивостей товарів та оцінювати їх вплив на якість товарів; користуватись нормативними документами для оцінки якості товарів; визначати якість товарів; виявляти дефекти непродовольчих товарів та встановлювати причини їхнього утворення.

Обсяг дисципліни (розділу) Всього – 67 годин, у тому числі: 16 год. – лекційні заняття 14 год. – практичні заняття 37 год. – самостійна робота Форма контролю – залік

Методична література: Програма “Основи товарознавства” ОКР “бакалавр” напрям підготовки 030504 “Економіка підприємства”, 030601 “Менеджмент”, 2013 р. (№ у метод.каб. – 581)

Методична література: Робоча програма “Основи товарознавства” ОC “бакалавр” напрям підготовки “Менеджмент”, 2015

Література: Михайлов В.І. Непродовольчі товари : підручник / В.І. Михайлов, Т.Г. Глушкова, О.І. Зельніченко. – К. : Книга, 2005. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів : навч. посіб. / А.В. Власова. – К. : ЦУЛ, 2006. Оснач О.Ф. Товарознавство : навч. посіб. / О.Ф. Оснач. – К. : ЦУЛ, 2004.

Система оцінки знань:

Тема 1 “ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТОВАРОЗНАВСТВА НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ”

План: Предмет і зміст товарознавства Класифікація непродовольчих товарів Споживні властивості непродовольчих товарів та їх показники Асортимент товарів, його показники Якість непродовольчих товарів

1. ПРЕДМЕТ І ЗМІСТ ТОВАРОЗНАВСТВА

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА: товарознавчо-описовий етап (з середини ХІV до початку ХVІІІ ст.); товарознавчо-технологічний етап (початок ХVІІІ до середини ХХ ст.); товарознавчо-формуючий етап (з середини ХХ ст.).

“Ми розуміємо під системою торговельних знань суму всіх комерційних наук в їхньому природному взаємозв’язку: знання товару, знання торговельної науки і рахівництва або ведення купецьких книг. Без глибоких знань у цих трьох напрямах комерційних знань не може відбутися спеціаліст торгівлі.” К. Людовиця (1707-1778), нім. філософ і економіст

ТОВАРОЗНАВСТВО – це наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх етапах життєвого циклу, методи пізнання їхньої споживної вартості (цінності), закономірності формування асортименту та вимог до якості для забезпечення ефективності їх виробництва, обігу та споживання

ПРЕДМЕТ ТОВАРОЗНАВСТВА – споживна вартість товарів, закономірності її прояву і збереження

СПОЖИВНА ВАРТІСТЬ – це корисність певного товару, яка визначається сукупністю його споживних властивостей і проявляється через задоволення потреб відповідно до призначення товару, його кількості і встановлених умов споживання або експлуатації

ОБ’ЄКТ ТОВАРОЗНАВСТВА – товари як продукти праці для задоволення потреб споживача та методи їх теоретичного і практичного пізнання Товар – будь-яка річ, що на момент надходження в обіг, повинна бути виокремлена з-поміж інших за визначальними ознаками для конкретного договору купівлі-продажу

ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТОВАРОЗНАВСТВА товар, асортимент, структура асортименту, властивість товару, показник властивості, якість товару, показник якості, оцінка якості, контроль якості і т.д.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

КЛАСИФІКАЦІЯ – це упорядкований на основі певних ознак розподіл товарів на класи, групи та дрібніші підрозділи, незалежні один від одного, або такі, що перебувають у логічній послідовності і підпорядкованості

МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ – сукупність прийомів розподілу множини об’єктів на підмножини Залежно від мети класифікації розрізняють 2 методи класифікації: Ієрархічний Фасетний

ІЄРАРХІЧНИЙ МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ характеризується послідовним розподілом заданої кількості об’єктів на підпорядковані множини: вищий підрозділ (клас) включає групи, групи поділяються на підгрупи і т. д. поділ кожного угруповання повинен проводитися лише за однією ознакою; кожен наступний рівень повинен конкретизувати ознаку вищого рівня;

ІЄРАРХІЧНИЙ МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ всі ознаки повинні бути об'єктивними; отримані угруповання не повинні повторюватися; поділ повинен бути послідовним і безперервним; сума підмножин поділу повинна дорівнювати поділеній множині.

Ієрархічна класифікація Переваги: велика інформаційна ємність, звичність застосування, добра пристосованість для ручної обробки інформації, можливість кодування об'єктів кодами, що несуть смислове навантаження і придатні для машинної обробки інформації.

Ієрархічна класифікація Недоліки: жорсткість структури через фіксованість ознак і їх послідовність не дозволяє включати нові об'єкти і ознаки при відсутності резервної ємності не можна здійснювати інформаційний пошук за довільним поєднанням ознак

ФАСЕТНИЙ МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ передбачає паралельний розподіл великої кількості об’єктів на окремі, незалежні один від одного підрозділи (фасети); окремі фасети не підпорядковуються одна іншій і не залежать одна від другої, але підпорядковуються одній множині.

ФАСЕТНИЙ МЕТОД КЛАСИФІКАЦІЇ Переваги: відсутність жорсткої класифікаційної структури і заздалегідь побудованих кінцевих угруповань дозволяє створювати нові угруповання з наявних фасет, включати нові і виключати непотрібні фасети можливість здійснювати інформаційний пошук за будь-яким поєднанням ознак чи фасет Недолік – складність ручної обробки інформації

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА КЛАСИФІКАЦІЇ: На кожній стадії класифікації використовується тільки одна ознака. Розподіл об’єктів починають з найбільш суттєвої загальної ознаки, а потім переходять до менш загальних ознак.

Ознаки класифікації непродовольчих товарів призначення товару (меблі – побутові і для суспільних приміщень) сировина і матеріали (пластмасовий, скляний, керамічний, металевий посуд) спосіб виробництва (штамповані, литі, пресовані товари). конструкція (компресійні, абсорбційні та термоелектричні холодильники) сезон, розмір, фасон, модель (на найнижчих рівнях класифікації)

Торгова класифікація Господарські товари: Товари з пластмас Товари побутової хімії Скляні товари Керамічні товари Металогосподарські товари Меблеві товари Будівельні товари Електропобутові товари

Торгова класифікація Одягово-взуттєві товари: Текстильні товари Швейні товари Трикотажні товари Взуттєві товари Хутряні товари

Торгова класифікація Товари культурно-побутового призначення: Кіно-, фототовари Радіодеталі Електронні товари Папір, картон та вироби з них Шкільно-письмові та канцелярські товари Іграшки та ігри Музичні товари Спортивні товари Товари для рибальства та полювання Книжкова продукція

Торгова класифікація Парфумерно-косметичні товари Галантерейні товари Ювелірні товари та годинники Транспортні засоби

Споживчі комплекси: «Товари для чоловіків», «Товари для жінок», «Товари для дітей», «Косметика та засоби гігієни», «Товари для письма і навчання», «Товари для спорту і туризму», «Товари для шиття і рукоділля», «Товари для дому» тощо.

Навчальна класифікація товарів сформувалася переважно з урахуванням ступеня однорідності вихідних матеріалів і технології виробництва, їх впливу на істотні властивості та асортимент товарів

Навчальна класифікація непродовольчих товарів за функціональними комплексами Угруповання товарів за призначенням у сфері споживання: Одяг, Взуття Житло Домашнє господарство, сад і город Благоустрій житла Культурне дозвілля Активне дозвілля Навчання, інформація і творчість

Економіко-статистична класифікація Класифікатор – систематизований перелік найменувань класифікаційних угруповань, об'єктів, ознак класифікації та їх кодових позначень. ДК 016:2010 «Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП)» Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)

Державний класифікатор продукції й послуг (ДКПП) Завдання ДКПП: виконувати комплекс облікових функцій щодо продукції та послуг у межах робіт стосовно державної статистики; складати міжгалузевий баланс виробництва й розподілу продукції та послуг відповідно до системи національних рахунків; забезпечувати функціювання системи оподаткування суб'єктів господарювання; провадити зіставлення національних статистичних даних з даними країн Європейського Союзу; використовувати коди продукції та послуг в нормативних документах і сертифікатах відповідності.

ДКПП Гармонізований зі Statistical classification of Products by Activity (CPA) (Статистичною класифікацією продукції та послуг за видами діяльності) до рівня підкатегорій, а також з PRODucts of the European COMmunity (PRODCOM) (Переліком промислової продукції Європейського Союзу) на рівні позицій Узгоджений з ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)» Пов'язаний з УКТЗЕД

Структура цифрових кодів за ДКПП:

Приклад класифікації скляного посуду за ДКПП

Структура товарного коду згідно з УКТЗЕД

ГС – Гармонізована система опису та кодування товарів (Harmonized Commodity Description and Coding System – HS). ГС – це багатороздільний (21 розділ) класифікатор товарів, які обертаються у міжнародній торгівлі, призначений для уніфікації митного обліку. КН – Комбінована номенклатура ЄС (Combined Nomenclature of the European Union)

3. СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ ТА ЇХ ПОКАЗНИКИ

ВЛАСТИВІСТЬ – це об’єктивна особливість матеріалу або товару, що проявляється у сфері товарного обігу (під час їх виробництва та зберігання) і споживання (експлуатації) Розрізняють натуральні та споживні властивості товарів

СПОЖИВНІ ВЛАСТИВОСТІ – це група властивостей виробу, які обумовлюють його корисність і здатність задовольняти потреби споживачів, та проявляються у процесі споживання Споживні властивості: призначення (соціальні та функціональні), ергономічні, естетичні, екологічні, безпеки споживання і надійність

ВЛАСТИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ: соціальні та функціональні Властивість соціального призначення товару обумовлює його відповідність суспільно-необхідним потребам населення та доцільність збуту і споживання товару. Показники: мода, стиль, імідж товару, соціальна адреса, споживний клас товару, відповідність оптимальному асортименту, показник морального старіння.

ВЛАСТИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ Функціональна властивість товару – це споживна властивість, що обумовлює використання товару за його призначенням. Показники функціональних властивостей: показники досконалості виконання основної функції; показники універсальності; показники виконання допоміжних функцій.

ЕРГОНОМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ – це споживні властивості, що характеризують зручність і комфорт споживання чи експлуатації товару на всіх етапах функціонального процесу у системі “людина – товар – середовище” Групові показники: гігієнічні, антропометричні, психологічні, психофізіологічні.

ЕСТЕТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ – це споживні властивості товару, які характеризують його інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, суспільну цінність, стабільність товарного вигляду і задовольняють естетичні потреби людини

ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ характеризують рівень шкідливості, який спричиняють товари на довкілля при їх експлуатації

БЕЗПЕКА СПОЖИВАННЯ – це споживна властивість, що характеризує ступінь захисту людини від впливу небезпечних та шкідливих чинників, які виникають при споживанні товару Групові показники безпеки: Хімічна безпека; Електрична безпека; Термічна безпека; Санітарно-гігієнічна безпека; Пожежна безпека; Радіаційна безпека; Механічна безпека.

НАДІЙНІСТЬ – це споживна властивість товару зберігати у встановлених межах значення всіх параметрів щодо здатності виконувати потрібні функції у заданих режимах і умовах використання, технічного обслуговування, зберігання і транспортування Групові показники надійності: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність, збережуваність. Зазначені групи показників є особливо суттєвими для складнотехнічних побутових машин і приладів.

ДОВГОВІЧНІСТЬ ТОВАРУ Термін служби – календарна тривалість експлуатації виробів від її початку або відновлення після ремонту до настання граничного стану. Ресурс – гранична можливість експлуатації товарів, що зафіксовано в нормативних документах на них.

ДОВГОВІЧНІСТЬ ТОВАРУ Фізичне зношування призводить як до зовнішнього, так і до внутрішнього зношування виробів. При моральному зношуванні вироби стають застарілими за зовнішнім виглядом, конструкцією, формою.

4. АСОРТИМЕНТ ТОВАРІВ, ЙОГО ПОКАЗНИКИ

АСОРТИМЕНТ ТОВАРІВ – набір товарів різних груп, підгруп, видів і різновидів, об’єднаних за певною споживчою, торговою або виробничою ознакою

Клас товарів — сукупність товарів, які задовольняють узагальнені групи потреб. Підклас товарів — сукупність товарів, які задовольняють групи потреб, що мають певні відмінності. Група товарів— сукупність товарів, які задовольняють специфічні групи потреб, что обумовлено особливостями сировини, матеріалів, конструкції.

Підгрупа товарів — сукупність товарів, які мають з групою основне призначення, але відрізняються від товарів інших підгруп тільки їм властивими ознаками. Вид товару — сукупність товарів, які відрізняються індивідуальним призначенням та ідентифікаційними ознаками і мають власну назву. Різновид товару — сукупність товарів одного виду, які відрізняються за окремими ознаками.

До виробничого асортименту входять товари відповідної галузі виробництва або виробничого підприємства, об’єднані за певною виробничою ознакою. До торгового асортименту входять товари, які об’єднані за певною споживчою або товарною ознакою, і перебувають у сфері обігу.

Асортимент товарної групи включає види і різновиди товарів, які входять у дану товарну групу, і об’єднані за ознаками споживчого призначення, способу виробництва та особливих властивостей. Асортимент торговельного підприємства – це перелік товарів, які реалізуються у даному підприємстві і обумовлені типом підприємства.

ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ПІДПРИЄМСТВА асортимент може бути спеціалізований, у якому представлені товари однієї групи (взуття), підгрупи чи виду (краватки); універсальний, який включає товари різних груп.

Товари простого асортименту, які класифікують за невеликою кількістю ознак (олівці). Товари складного асортименту, які класифікують за великою кількістю ознак (одяг, взуття, посуд).

ПОКАЗНИКИ АСОРТИМЕНТУ: структура, широта, глибина, сталість, ступінь оновлення.

СТРУКТУРА АСОРТИМЕНТУ – кількісне співвідношення товарних груп, підгруп, видів і різновидів окремих товарів у номенклатурі конкретного суб’єкта ринку Раціональною вважається така структура асортименту товарів, яка найбільшою мірою задовольняє попит населення.

ПОКАЗНИКИ АСОРТИМЕНТУ Широта асортименту характеризується кількістю груп та підгруп товарів, які входять у даний асортимент. Глибина асортименту – це кількість видів і різновидів товарів, об’єднаних визначеними групами та підгрупами.

Структура асортименту магазину “Побутова техніка”

ПОКАЗНИКИ АСОРТИМЕНТУ Сталість асортименту – це постійна протягом певного періоду часу наявність у продажу одних і тих самих видів та різновидів товарів. Ступінь оновлення характеризується часткою нових виробів у загальному асортименті.

АСОРТИМЕНТНИЙ ПЕРЕЛІК (МІНІМУМ) – документально оформлений перелік різновидів чи видів товарів, які складають встановлений для підприємства асортимент Асортиментний перелік для торговельних підприємств затверджується органами місцевої адміністрації і його недотримання є порушенням правил торгівлі.

5. ЯКІСТЬ НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

Якість продукції – це сукупність характеристик товару, які визначають ступінь його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби

ПОКАЗНИК ЯКОСТІ ТОВАРУ – це кількісна характеристика однієї чи декількох властивостей товару, що характеризують його якість, яку розглядають стосовно визначених умов його експлуатації або споживання

Методи визначення показників якості: З використанням об’єктивних способів вимірювання: вимірювальний (лабораторний), реєстраційний, розрахунковий; З використанням суб’єктивних способів вимірювання: органолептичний, експертний, соціологічний; З використанням статистичних методів.

РІВЕНЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ – це відносна характеристика якості товару, яка ґрунтується на порівнянні оцінюваних показників якості з базовими значеннями відповідних показників

Чинники, які впливають на якість товарів Чинники, що визначають якість: якість вихідної сировини, конструкція виробу, якість технологічних процесів, рівень вимог у нормативних документах; Чинники, що стимулюють якість: моральне і матеріальне заохочення робітників, система ціноутворення, санкції за випуск недоброякісної продукції; Чинники, що сприяють збереженню якості: пакування, маркування, умови транспортування, умови зберігання, умови реалізації і експлуатації.

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ТОВАРІВ – це перевірка відповідності окремих показників вимогам нормативних документів Контроль якості у процесі виробництва товарів: вхідний, операційний і приймальний. Контроль якості у торгівлі: суцільний чи вибірковий, руйнівний чи неруйнівний.

Для деяких груп і видів товарів передбачено поділ на: сорти (товари легкої і текстильної промисловості, фарфоро-фаянсовий посуд), групи складності, групи якості (туалетне мило), марки (цемент), номери (папір). Сорт – умовна міра якості товару (градація), яку встановлено за ступенем відповідності параметрів його показників нормативним значенням.