Розвиток вищої нервової д іяльності у дітей (від народж. д о 3-х р.) презентация

Загальне поняття про вищу нервову діяльність Пристосування організму до безперервних змін навколишнього та внутрішнього середовищ відбувається завдяки двом типам рефлекторних реакцій: природженим і набутим протягом індив.розвитку людини. Безумовна і умовна рефлекторна діяльність людини знаходиться в нерозривній єдності і разом вони складають вищу нервову діяльність. Вища нервова діяльність здійснюється корою великого мозку та підкірковими ядрами.

Під нижчою нервовою діяльністю І.П. Павлов розумів рефлекторну регуляцію взаємовідношень в середині самого організму, "а вищу нервову діяльність він визначав як психічну діяльність, що зумовлює рефлекторну регуляцію взаємовідношень організму з навколишнім середовищем, зовнішню поведінку людини чи тварин. Саме завдяки вищій нервовій діяльності при зміні факторів навколишнього середовища людина чи тварина поводять себе так, що наслідок усіх рефлекторних реакцій стає корисним для організму. Під нижчою нервовою діяльністю І.П. Павлов розумів рефлекторну регуляцію взаємовідношень в середині самого організму, "а вищу нервову діяльність він визначав як психічну діяльність, що зумовлює рефлекторну регуляцію взаємовідношень організму з навколишнім середовищем, зовнішню поведінку людини чи тварин. Саме завдяки вищій нервовій діяльності при зміні факторів навколишнього середовища людина чи тварина поводять себе так, що наслідок усіх рефлекторних реакцій стає корисним для організму. Вища нервова діяльність людини є фізіологічною основою для протікання різних психічних процесів.

Чи потрібно вивчати вікові особливості вищої нервової діяльності людини ? Вивчення вікових особливостей вищої нервової діяльності людини має велике значення. Це вивчення дає матеріал для розуміння закономірностей онтогенезу вищої нервової діяльності, освітлює шляхи виникнення і формування другої сигнальної системи;

ВНД і педагогіка Знання основних законів індивідуального вікового розвитку вищої нервової діяльності людини є необхідною умовою успішного виховання і навчання дітей.

Особливості вищої нервової діяльності дитини Аналіз електроенцефалограм дітей різного віку показує, що підкіркові структури, які є найбільш філогенетично давніми утворення­ми мозку і відіграють дуже важливу роль в забезпеченні життєво важливих функцій, визрівають значно раніше, ніж вищі відділи центральної нервової системи. Повільна активність в електроенцефалограмі, яка відображує їхнє функціонування, практично сформована уже в грудно­му віці і реєструється уже в новонароджених дітей.

Як же відбувається онтогенетичний розвиток великих півкуль головного мозку людини? Мозкова кора великих півкуль людини починає розвиватися з третього місяця ембріонального життя. На цьому етапі великі півкулі вперше набувають структурних рис мозку людини. Після народження людини розвиток триває. Як же відбувається онтогенетичний розвиток великих півкуль головного мозку людини? Мозкова кора великих півкуль людини починає розвиватися з третього місяця ембріонального життя. На цьому етапі великі півкулі вперше набувають структурних рис мозку людини. Після народження людини розвиток триває.

Структурно-функціональне дозрівання кори великого мозку і на­буття нею головної ролі в кірково-підкірковій взаємодії є надзвичайно важливим у поведінкових реакціях дитини. Зростання гальмівного впливу кори на підкіркові структури сприяє наростанню стриманості, контрольованості і усвідомленості вчинків. Посилення організуючої ролі кори великого мозку, яке спостерігається протягом тривалого індивідуаль­ного розвитку дитини, є основою для формування процесів уваги і зосе­редження. Структурно-функціональне дозрівання кори великого мозку і на­буття нею головної ролі в кірково-підкірковій взаємодії є надзвичайно важливим у поведінкових реакціях дитини. Зростання гальмівного впливу кори на підкіркові структури сприяє наростанню стриманості, контрольованості і усвідомленості вчинків. Посилення організуючої ролі кори великого мозку, яке спостерігається протягом тривалого індивідуаль­ного розвитку дитини, є основою для формування процесів уваги і зосе­редження.

Ознаки елементарної, так званої мимовільної уваги, або орієнту­вальної реакції, які зумовлюються раптовими подразниками, можна спо­стерігати уже в перші місяці життя дитини. Вони виражаються в веге­тативних і поведінкових реакціях: зміни дихання, частота серцевих скорочень, повороті голови, очей, припиненні іншої діяльності. Уже в дитя­чому віці відмічається втягнення кори великого мозку в реакцію на зовнішні сигнали, що виявляється в деякій зміні ритмічної електричної активності мозку. Проте цей кірковий компонент орієнтувальної реакції в дитячому віці дуже істотно відрізняється від того, що спостерігається в дорослих. Ознаки елементарної, так званої мимовільної уваги, або орієнту­вальної реакції, які зумовлюються раптовими подразниками, можна спо­стерігати уже в перші місяці життя дитини. Вони виражаються в веге­тативних і поведінкових реакціях: зміни дихання, частота серцевих скорочень, повороті голови, очей, припиненні іншої діяльності. Уже в дитя­чому віці відмічається втягнення кори великого мозку в реакцію на зовнішні сигнали, що виявляється в деякій зміні ритмічної електричної активності мозку. Проте цей кірковий компонент орієнтувальної реакції в дитячому віці дуже істотно відрізняється від того, що спостерігається в дорослих.

Дитина народжується з порівняно невеликою кількістю природже­них безумовних рефлексів. В реакцію-відповідь на подразники вклю­чається весь організм, що пов'язане з широкою іррадіацією збудження в центральній нервовій системі. На ранніх стадіях розвитку дитини, коли морфологічний розвиток кори великого мозку ще не досяг достатньої зрілості, спостерігаються генералізовані реакції, які регулюються підкірковими структурами мозку. Дитина народжується з порівняно невеликою кількістю природже­них безумовних рефлексів. В реакцію-відповідь на подразники вклю­чається весь організм, що пов'язане з широкою іррадіацією збудження в центральній нервовій системі. На ранніх стадіях розвитку дитини, коли морфологічний розвиток кори великого мозку ще не досяг достатньої зрілості, спостерігаються генералізовані реакції, які регулюються підкірковими структурами мозку.

У новонароджених дітей виражений всисний рефлекс у відповідь на подразнення рецепторів губ, шкіри, біляротової області, щік, слизової оболонки язика. Із захисних рефлексів добре розвинутий миготливий рефлекс. У немовлят виражений хватальний рефлекс на дотик до долоні і хватальний рефлекс ноги на подразнення передньої частини підошви. У новонароджених дітей виражений всисний рефлекс у відповідь на подразнення рецепторів губ, шкіри, біляротової області, щік, слизової оболонки язика. Із захисних рефлексів добре розвинутий миготливий рефлекс. У немовлят виражений хватальний рефлекс на дотик до долоні і хватальний рефлекс ноги на подразнення передньої частини підошви.

Впливаючи на шкіру новонародженого, можна викликати рефлек­си на больові і температурні подразнення, на зміну положення тіла, ус­тановчий лабіринтний рефлекс голови.

На звукові подразнення новонароджені реагують загальними реак­ціями типу здригання, загального рухового занепокоєння із зміною час­тоти дихання і серцевих скорочень. Це примітивний орієнтувальний реф­лекс. Орієнтувальний рефлекс з різних аналізаторів уже в перші дні життя дитини, в той період життя, коли ще відсутні пристосувальні реакції типу умовних рефлексів, є біологічно важливою формою пристосувальної діяльності організму, яка забезпечує елементарний аналіз подразнень.  На звукові подразнення новонароджені реагують загальними реак­ціями типу здригання, загального рухового занепокоєння із зміною час­тоти дихання і серцевих скорочень. Це примітивний орієнтувальний реф­лекс. Орієнтувальний рефлекс з різних аналізаторів уже в перші дні життя дитини, в той період життя, коли ще відсутні пристосувальні реакції типу умовних рефлексів, є біологічно важливою формою пристосувальної діяльності організму, яка забезпечує елементарний аналіз подразнень. 

Орієнтувальний рефлекс, як і інші безумовні рефлекси, у дітей ран­нього віку стимулює відповідь організму на зовнішні подразнення і сприяє утворенню умовнорефлекторних зв'язків. Орієнтувальний рефлекс, як і інші безумовні рефлекси, у дітей ран­нього віку стимулює відповідь організму на зовнішні подразнення і сприяє утворенню умовнорефлекторних зв'язків.

До 10-12-го дня життя під впливом умов навколишнього середо­вища змінюється характер безумовних рефлексів новонародженого. Звужуються рефлексогенні зони ряду безумовних реакцій, пригнічуєть­ся або перебудовується багато з них. В цій перебудові природжених рефлекторних реакцій основну роль відіграють умовнорефлекторні зв'яз­ки, які формуються. До 10-12-го дня життя під впливом умов навколишнього середо­вища змінюється характер безумовних рефлексів новонародженого. Звужуються рефлексогенні зони ряду безумовних реакцій, пригнічуєть­ся або перебудовується багато з них. В цій перебудові природжених рефлекторних реакцій основну роль відіграють умовнорефлекторні зв'яз­ки, які формуються.

У дітей з перших днів умовнорефлекторне значення мають тільки інтероцептивні імпульси, які пов'язані з процесами дихання, травлення. Протягом перших 3-4 тижнів життя більшу частину часу дитина спить, утворення умовних рефлексів обмежене коротким часом неспання і потребує великої кількості поєднань з безумовним рефлексом. Умовні рефлекси, вироблені протягом 1-го місяця життя, нестійкі. Умовні реф­лекси на харчові подразники виробляються раніше і виявляються міцнішими, ніж на захисні і на подразнення екстерорецепторів. У дітей з перших днів умовнорефлекторне значення мають тільки інтероцептивні імпульси, які пов'язані з процесами дихання, травлення. Протягом перших 3-4 тижнів життя більшу частину часу дитина спить, утворення умовних рефлексів обмежене коротким часом неспання і потребує великої кількості поєднань з безумовним рефлексом. Умовні рефлекси, вироблені протягом 1-го місяця життя, нестійкі. Умовні реф­лекси на харчові подразники виробляються раніше і виявляються міцнішими, ніж на захисні і на подразнення екстерорецепторів.

У грудному віці всі аналізаторні системи дитини досягають знач­ної досконалості і включаються в утворення умовнорефлекторних зв'язків. У зв'язку з низькими функціональними можливостями нервових клітин діти цього віку легко поринають у позамежне гальмування і сон. Безумовне гальмування виявляється уже в перші дні життя дитини. Умовне гальмування у грудних дітей уже починає вироблятися, але через слабкість збуджувального процесу, вираженості орієнтувального реф­лексу перебіг цього процесу важкий, з великими індивідуальними відмінностями. У грудному віці всі аналізаторні системи дитини досягають знач­ної досконалості і включаються в утворення умовнорефлекторних зв'язків. У зв'язку з низькими функціональними можливостями нервових клітин діти цього віку легко поринають у позамежне гальмування і сон. Безумовне гальмування виявляється уже в перші дні життя дитини. Умовне гальмування у грудних дітей уже починає вироблятися, але через слабкість збуджувального процесу, вираженості орієнтувального реф­лексу перебіг цього процесу важкий, з великими індивідуальними відмінностями.

Чітке диференціювання штучних зорових і слухових подразників спостерігається в 3—4 місяці. Ще пізніше виробляється запізнювальне гальмування. У другій половині першого року життя період неспання дитини зро­стає до 10 годин на добу. Це приводить до вироблення значної кількості нових умовних рефлексів, розвивається запізнювальне гальмування. Важливу роль у цьому віці відіграє зовнішнє гальмування, яке затримує, гальмує небажані реакції у дитини дією інших подразників, що зумов­люють орієнтувальну реакцію. Чітке диференціювання штучних зорових і слухових подразників спостерігається в 3—4 місяці. Ще пізніше виробляється запізнювальне гальмування. У другій половині першого року життя період неспання дитини зро­стає до 10 годин на добу. Це приводить до вироблення значної кількості нових умовних рефлексів, розвивається запізнювальне гальмування. Важливу роль у цьому віці відіграє зовнішнє гальмування, яке затримує, гальмує небажані реакції у дитини дією інших подразників, що зумов­люють орієнтувальну реакцію.

Уже порівняно рано (з 1,5 місяця) дитина реагує на слова, вимов­лені оточуючими. Розвиток моторної мови починається з 1,5-місячного віку. На кінець першого року життя для дитини значущими стають ком­плекси екстерорецептивних подразнень, і серед них слово.

Поведінка дитини 2-3-го року життя характеризується яскраво вираженою дослідницькою діяльністю. Істотно змінюються умовнореф­лекторна діяльність дитини цього віку. На другому році життя із уза­гальненого світу, що оточує дитину, починають виокремлюватися деякі предмети як відокремлені комплекси подразнень. На другому році життя у дитини формується велика кількість умовних рефлексів на показники величини, маси, віддаленості предметів, починається посилений розви­ток мовлення, засвоєння дитиною граматичної будови мови. Поведінка дитини 2-3-го року життя характеризується яскраво вираженою дослідницькою діяльністю. Істотно змінюються умовнореф­лекторна діяльність дитини цього віку. На другому році життя із уза­гальненого світу, що оточує дитину, починають виокремлюватися деякі предмети як відокремлені комплекси подразнень. На другому році життя у дитини формується велика кількість умовних рефлексів на показники величини, маси, віддаленості предметів, починається посилений розви­ток мовлення, засвоєння дитиною граматичної будови мови.

Фізіологічна єдність і взаємодія першої і другої сигнальних систем дітей Виникнення другої сигнальної системи - дуже цікаве явище. Природа коркового аналізатора словесних подразнень або мово рухового дуже складна. Сюди входять клітини кори, зв'язані з рецепторами мовних м'язів, про рецептори м'язів язика, губ, щік, гортані. Корковий відділ мово рухового аналізатора відповідає центру Брока (третя лобна закрутка лівої півкулі). Треба сказати, що центр Брока є корковою ланкою аналізатора усного мовлення. У поняття коркової бази другої сигнальної системи входять ділянки кори, призначені сприймати не лише усну, а й письмову, мімічну мову. Таким чином, морфологічна основа другої сигнальної системи дуже велика і перебуває в складнях взаєминах з морфологічною основою першої сигнальної системи.

Фізіологічні механізми взаємодії обох систем полягають в іррадіюванні процесів збудження і гальмування. Саме ця специфічна властивість кори - висока здатність до негайного тимчасового іррадіювання, вдатність до швидкого замикання тимчасових зв'язків - і забезпечує єдність дії першої і другої сигнальних систем. У ді- Фізіологічні механізми взаємодії обох систем полягають в іррадіюванні процесів збудження і гальмування. Саме ця специфічна властивість кори - висока здатність до негайного тимчасового іррадіювання, вдатність до швидкого замикання тимчасових зв'язків - і забезпечує єдність дії першої і другої сигнальних систем. У ді- тей цей процес протікає досить довготривало,але його роль – одна з най- важливіших в організмі.

Мова в житті дитини Мовна функція не є вродженою особливістю вищої нервової діяльності людини. її дитина набуває в процесі навчання, через спілкування з дорослими. От чому зовнішнє середовище є основним фактором розвитку вищої нервової діяльності людини. Виникнення і розвиток другої сигнальної системи, тобто перетворення словесного подразника в "сигнал сигналів", підпорядковані певним закономірностям.

На 7-8-му місяці життя дитини слово вперше набуває значення умовного сигналу. Але до 1,5-2 років перетворення слова в умовний подразник відбувається при безпосередньому підкріпленні його подразником першої сигнальної системи. Таким чином, на цьому віковому етапі розвитку людини слово перетворюється в умовний подразник, який зумовлює діяльність, внаслідок виникнення тимчасових зв'язків між корковими ділянками аналізатора першої сигнальної системи і корковими ділянками моворухового аналізатора. На 7-8-му місяці життя дитини слово вперше набуває значення умовного сигналу. Але до 1,5-2 років перетворення слова в умовний подразник відбувається при безпосередньому підкріпленні його подразником першої сигнальної системи. Таким чином, на цьому віковому етапі розвитку людини слово перетворюється в умовний подразник, який зумовлює діяльність, внаслідок виникнення тимчасових зв'язків між корковими ділянками аналізатора першої сигнальної системи і корковими ділянками моворухового аналізатора.

Щоб навчити дитину, наприклад, новому слову "солодко", "цукор", треба спочатку ознайомити її з виглядом, формою предмета, підкріплюючи це смаковим подразненням. У надбанні нових словесних понять велику роль відіграє поєднування словесних подразнень з діяльністю рухового аналізатора. Дослідженнями встановлено легкість перетворення слова в умовний подразник при поєднанні з держанням предмета в руках. Немає сумніву, що причиною таких зв'язків є морфологічна близькість, що зумовлює тісну функціональну взаємодію між руховим і мовно-руховим аналізаторами. Очевидно, у формуванні другої сигнальної системи дітей велику роль відіграє моторний фактор. Щоб навчити дитину, наприклад, новому слову "солодко", "цукор", треба спочатку ознайомити її з виглядом, формою предмета, підкріплюючи це смаковим подразненням. У надбанні нових словесних понять велику роль відіграє поєднування словесних подразнень з діяльністю рухового аналізатора. Дослідженнями встановлено легкість перетворення слова в умовний подразник при поєднанні з держанням предмета в руках. Немає сумніву, що причиною таких зв'язків є морфологічна близькість, що зумовлює тісну функціональну взаємодію між руховим і мовно-руховим аналізаторами. Очевидно, у формуванні другої сигнальної системи дітей велику роль відіграє моторний фактор.

Починаючи з дворічного віку, друга сигнальна система вже не так залежить від першої сигнальної системи. Нові слова набувають (відповідно до реальної дійсності) змістовного значення внаслідок вироблення тимчасових зв'язків з уже відомими дитині словами. Зрозуміло, що й у цьому віці зберігається взаємодія першої і другої сигнальних систем, яка до цього розвивається і вдосконалюється в зв'язку з наростанням швидкості, утворення тимчасових зв'язків між обома сигнальними системами. З розвитком другої сигнальної системи тимчасові зв'язки між аналізаторами, які сприймають нові слова, і другим словесним аналізатором виникають швидше, ніж з аналізаторами першої сигнальної системи. Швидкість функціонування другої сигнальної системи, збільшення цієї швидкості в процесі онтогенезу є однією з причин розвитку її і вдосконалення. Починаючи з дворічного віку, друга сигнальна система вже не так залежить від першої сигнальної системи. Нові слова набувають (відповідно до реальної дійсності) змістовного значення внаслідок вироблення тимчасових зв'язків з уже відомими дитині словами. Зрозуміло, що й у цьому віці зберігається взаємодія першої і другої сигнальних систем, яка до цього розвивається і вдосконалюється в зв'язку з наростанням швидкості, утворення тимчасових зв'язків між обома сигнальними системами. З розвитком другої сигнальної системи тимчасові зв'язки між аналізаторами, які сприймають нові слова, і другим словесним аналізатором виникають швидше, ніж з аналізаторами першої сигнальної системи. Швидкість функціонування другої сигнальної системи, збільшення цієї швидкості в процесі онтогенезу є однією з причин розвитку її і вдосконалення.

Дякую за увагу!