Стан та перспективи розвитку туризму в Карпатському регіоні презентация

“ Стан та перспективи розвитку туризму в Карпатському регіоні ” Виконав студент 2 курсу Групи ТО-205 Батіг Сергій

Мета даної курсової роботи полягає у детальному вивченні територіально-рекреаційного комплексу Карпатського регіону та визначення проблем і напрямів подальшого розвитку туризму в регіоні.  Мета даної курсової роботи полягає у детальному вивченні територіально-рекреаційного комплексу Карпатського регіону та визначення проблем і напрямів подальшого розвитку туризму в регіоні.  Завдання курсової роботи : охарактеризувати історико-культурний та природно-ресурсний потенціал Карпат; проаналізувати історичні предумови розвитку туризму в даному регіоні; визначити сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Карпатському регіоні;розробити туристичний маршрут в межах Карпатського регіону.  Об'єктом дослідження курсової роботи є туризм в Карпатському регіоні. Предметом дослідження є визначення особливостей рекреаційного потенціалу Карпатського регіону, історичних передумов розвитку туризму, майбутних перспектив туристсько-рекреаційної діяльності та розробка туристичного продукту на території Карпатського регіону.  Аналіз досліджень.

РОЗДІЛ I. ХАРАКТЕРИСТИКА КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Карпатський регіон має чи не найбільш густою мережею історико-культурних пам'яток у всій Україні. На території Карпатського територіально-рекреаційного комплексу налічується понад 125 тис. пам'яток археології, архітектури (більше 6 тис. перебувають під охороною), історії, працює близько сотні музеїв. Тут знаходяться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення: древніх трипільських поселень на Дністрі, старослов'янські міста і ін.

Природно-ресурсний потенціал Карпат Територія району відзначається різноманітністю природних умов і ресурсів. Рельєф, горбистий на Подільській височині й низовинний на Малому Поліссі та Верхньосанській рівнині, на південь змінюється на височинний у Передкарпатті та гірський у південній і центральній частинах району. Закарпаття лежить у межах Придунайської низовини

РОЗДІЛ II. ТУРИЗМ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ Карпатський регіон України — своєрідний ареал збережен­ня національної культури, духовності нашої держави, унікаль­ний регіон, де збережені національні традиції, багата історико - культурна спадщина — все це сприяє створенню потужної туристичної індустрії, що буде економічно вигідною галуззю для регіону, допоможе усунути бар’єри між людьми різних культур та національностей, сприятиме духовному зростанню шляхом засвоєння культурних цінностей. Це все створює хо­рошу базу для організації культурного туризму, закріпивши за Українськими Карпатами статус туристичного регіону між­державного значення[4,с7]. Українські Карпати зберегли багато цікавих народних зви­чаїв, традицій, легенд, які в урбанізованому суспільстві зо­всім зникли. Центри народних промислів Карпатського регіо­ну України теж акумулюють значний потенціал для розвитку культурного туризму, адже багато регіонів зберегли й до нині свою стилістику, свій художньо-декоративний образ. Зокрема, м. Львів є давнім центром зародження різноманітних мистець­ких напрямків: тут виникли стародавні рецепти гутного скла, малярські школи; м. Коломия та м. Косів вважаються центра­ми Гуцульського етнографічного регіону, де найбільше збере­глися самобутні традиції гуцульського народного мистецтва; с. Іза Хустського району вважають столицею лозоплетіння на Закарпатті. Мукачівщина популярна неповторною угорською вишивкою скатертин і рушників, Рахівщина презентує турис­там дерев’яну коренепластику, вишивку тощо. Сучасні свята, чи то в селі, чи то в місті, відбуваються за участю народних майстрів, гончарів, килимарів, різьбярів, писанкарів, майстрів художнього ткацтва, обробки металу та шкіри, чим приваблю­ють туристів.

Найбільш поширеними звичаями в Українських Карпатах є проводи на полонину, гуцульське весілля та релігійні календарні свята, зокрема Різдво з новорічно-різдвяними колядками та щедрівками (у тому числі «Василя», «Водохреща», «Малан - ки», гуцульська «Розколяда») і Великдень (Пасха) з великодні­ми гаївками. Вивчення та збереження традицій і звичаїв КРУ лежить в основі подальшого розвитку культурного туризму до­сліджуваного регіону. Найбільш поширеними звичаями в Українських Карпатах є проводи на полонину, гуцульське весілля та релігійні календарні свята, зокрема Різдво з новорічно-різдвяними колядками та щедрівками (у тому числі «Василя», «Водохреща», «Малан - ки», гуцульська «Розколяда») і Великдень (Пасха) з великодні­ми гаївками. Вивчення та збереження традицій і звичаїв КРУ лежить в основі подальшого розвитку культурного туризму до­сліджуваного регіону. Багаті Українські Карпати й на проведення різного роду фестивалів, які також відіграють важливу роль у розвитку культурного туризму КРУ. Найстаршому з українських кар­патських фестивалів 18 років — це традиційний «Гуцульський фестиваль», який щороку відбувається в різних областях Укра­їнських Карпат, але неодмінно на території проживання етніч­них гуцулів.

Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Карпатському регіоні Сучасний стан та перспективи туризму в Українських Карпатах достатньо глибоко висвітлено у працях Кравціва В., Жука П., Вачевського М., Мазура Ф. та інших. Ми вважаємо проблему надзвичайно важливою і такою, що вимагає подальшого всебічного вивчення. Крім того, потребує розроблення стратегія розвитку міжнародного туризму в Карпатському регіоні.  Сьогодні можна достатньо упевнено стверджувати, що винятковий акцент на розвитку в Карпатському регіоні промисловості навряд чи виправдає себе. "Технологічний бум" наразі не загрожує, а отже, продуктивність праці і конкурентоспроможність продукції ще довго залишатимуться низькими. Крім того, при нарощуванні виробництва загострюватиметься екологічна ситуація. Таким чином, потрібно виробити нестандартні ходи і рішення при виборі пріоритетів у видах туризму, розвиток яких забезпечив би прогресивні зміни в економічному житті регіону, що, у свою чергу, ініціювало б приплив капіталу (зокрема – іноземного). 

РОЗДІЛ III. РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ Маршрут: Івано-Франківськ – Манява – Яремче – Буковель – Ворохта – Косів – Коломия– Івано-Франківськ

ВИСНОВКИ В ході написання курсової роботи автор дійшов висновків, що в основу планування розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу має бути покладена ідея природно-історико-етнографічної рекреації, яка базуватиметься на створенні рекреаційного середовища та найбільш раціональному використанні територіальних поєднань природних умов, ресурсів, історичних і архітектурних пам'яток. У перспективі можуть бути створені природно-історико-етнографічні рекреаційно-туристичні комплекси Туцульщина", "Бойківщина" та ін.