Виникнення книгодрукування в Україні презентация

Виникнення книгодрукування в Україні

„Україна постійно кохалася в друкарстві, ніколи не лякалася книжки і боронила волю свого друку”. „Україна постійно кохалася в друкарстві, ніколи не лякалася книжки і боронила волю свого друку”.

Сьогоднішній урок ми присвятимо історії слав’янського друкарства. Сьогоднішній урок ми присвятимо історії слав’янського друкарства.

„Це питання для нас має велике значення, бо воно підкреслює стан нашої давньої культури. „Це питання для нас має велике значення, бо воно підкреслює стан нашої давньої культури.

Стан слав’янського давнього друкарства дав тоді змогу не тільки займати почесне місце серед цілого європейського народу, але й дорівнюватись технікою своїх видань культурним народам світу” Стан слав’янського давнього друкарства дав тоді змогу не тільки займати почесне місце серед цілого європейського народу, але й дорівнюватись технікою своїх видань культурним народам світу”

Отже, відкриваємо засідання редакційної колегії.

Всім нам відомо ім'я першодрукаря Івана Федорова, але ще до нього були спроби друкування слав’янською.

Перші рубрики газети будуть присвячені саме цим історичним подіям. Перші рубрики газети будуть присвячені саме цим історичним подіям.

Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, були слов'янстською. Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, були слов'янстською.

Перший друкар слав’янських книжок був німець - Швайпольт Фіоль, (ім'я Швайпольт - онімеччине слов'янське ім'я - Святополк), деякий час жив у Кракові, де в той час проживало багато слов’ян, в них Фіоль навчився слав’янської мови.

Швайпольт Фіоль Швайпольт Фіоль (Святополк Фіола ? ) Народився бл. 1460 Нойштадт, Франконія Помер1525/1526 Громадянство Польща Національність німець (за деякими припущеннями - русин) Проживання Краків, Левоч (тоді Угорщина, нині Словаччина), Відомий підприємець, друкар другої половини 15 ст. Діяльність підприємець, друкар другої половини 15 століття

Головним ремеслом Фіоля було гафтярство - вишивання шовком або по шовку. Головним ремеслом Фіоля було гафтярство - вишивання шовком або по шовку.

Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, буваючи в Німеччині, приглядався різних технічних праць, певне там навчився нового тоді друкарського ремесла. Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, буваючи в Німеччині, приглядався різних технічних праць, певне там навчився нового тоді друкарського ремесла.

Десь 1489 р. Фіоль почав друкувати перші українські книжки. Знайшов і майстра, що надзвичайно гарно виготовив потрібний шрифт. Десь 1489 р. Фіоль почав друкувати перші українські книжки. Знайшов і майстра, що надзвичайно гарно виготовив потрібний шрифт.

Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Октоїх та Часословець, обидві 1491 р. Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Октоїх та Часословець, обидві 1491 р.

Крім цього надрукував ще дві книги - Тріодь пісну та Тріодь цвітну, але вже без зазначення місця та часу друку. Всі ці книги церковно-богослужбові, є звістка, що була і п'ята книга - Псалтир, але самої книги до нашого часу не дійшло. Крім цього надрукував ще дві книги - Тріодь пісну та Тріодь цвітну, але вже без зазначення місця та часу друку. Всі ці книги церковно-богослужбові, є звістка, що була і п'ята книга - Псалтир, але самої книги до нашого часу не дійшло.

Мова цих видань має дуже багато відзнак живої української мови, в календарях багато імен святих - це, а також форма видань доказує, що книги друкувалися саме для українців. Мова цих видань має дуже багато відзнак живої української мови, в календарях багато імен святих - це, а також форма видань доказує, що книги друкувалися саме для українців.

Цього ж 1491 р. краківська духовна інквізиція арештовує Філя, книжки спалюють, після визволення Фіоль покидає Краків, відновити друкарню в нього вже не має матеріальних засобів.

На мою думку, стаття гідна, щоб ви її прочитали. Журналіст. Книгу професора І.Огієнка „Історія українського друкарства” На мою думку, стаття гідна, щоб ви її прочитали. Журналіст. Книгу професора І.Огієнка „Історія українського друкарства”

Ми не можемо обійти у нашій газеті і Франциску Скорину, першого „руського” друкаря. Історичний оглядач ознайомить нас зі своїм матеріалом про нього. Ми не можемо обійти у нашій газеті і Франциску Скорину, першого „руського” друкаря. Історичний оглядач ознайомить нас зі своїм матеріалом про нього.

Історичний оглядач. Білорус „из славного града Полоцка”, Скорина народився десь коло 1490 р. в міщанській купецькій православній родині. Історичний оглядач. Білорус „из славного града Полоцка”, Скорина народився десь коло 1490 р. в міщанській купецькій православній родині.

В краківському і Падуанському (Італія) університетах вивчав медицину і філософію, отримав ступінь доктора медицини. В 1512 р. вертається додому і приступає до культурної праці.

В той час дуже відчувався брак біблійних книг. І от Скорина надумав перекласти цілу Біблію на тодішню літературну „руську мову”, спільну тоді для українців і для білорусів. В той час дуже відчувався брак біблійних книг. І от Скорина надумав перекласти цілу Біблію на тодішню літературну „руську мову”, спільну тоді для українців і для білорусів.

І не тільки перекласти, але й видрукувати всі біблійні книжки. Добув Скорина потрібні рукописи і поїхав до Праги, де й заснував власну друкарню. І не тільки перекласти, але й видрукувати всі біблійні книжки. Добув Скорина потрібні рукописи і поїхав до Праги, де й заснував власну друкарню.

За 1517 - 1519 рр. видруковує 23 бібліійні книжки. Додав усіх старань, щоб видання його були найкращими із зовнішнього боку. За 1517 - 1519 рр. видруковує 23 бібліійні книжки. Додав усіх старань, щоб видання його були найкращими із зовнішнього боку.

Книги Скорини друкарською технікою стояли дуже високо і його друк наслідували навіть в Германії. Книги Скорини друкарською технікою стояли дуже високо і його друк наслідували навіть в Германії.

Слава про видання Скорини голосно пішла по всьому слов'янському світові, але за якихось причин Скорина змушений був переїхати до Вільни (Вільнюс), де засновує привезену з Праги друкарню. Слава про видання Скорини голосно пішла по всьому слов'янському світові, але за якихось причин Скорина змушений був переїхати до Вільни (Вільнюс), де засновує привезену з Праги друкарню.

Та праця його обмежилась лише двома книгами: „Апостолом” та „Малою Подорожньою Книжецею”. Та праця його обмежилась лише двома книгами: „Апостолом” та „Малою Подорожньою Книжецею”.

Праці Скорини мали велике поширення і скрізь викликали наслідування. Праці Скорини мали велике поширення і скрізь викликали наслідування.

І коли після Скорини відновилося друкарство в інших містах, то скрізь на першодруках відчувався певний Скорини вплив. І коли після Скорини відновилося друкарство в інших містах, то скрізь на першодруках відчувався певний Скорини вплив.

Нам вдалося стисло дізнатися про життя і діяльність Скорини, з’ясувати великезначення його праці для всього українства. Нам вдалося стисло дізнатися про життя і діяльність Скорини, з’ясувати великезначення його праці для всього українства.

Отже, настала черга оповідання про Івана Федорова. Отже, настала черга оповідання про Івана Федорова.

У 1563 році цар Іван Грозний «повелів на кошти своєї царської казни улаштувати дім, де провадити друкарську справу». Тут 19 квітня 1563 року і розпочалося друкування «Апостола». У 1563 році цар Іван Грозний «повелів на кошти своєї царської казни улаштувати дім, де провадити друкарську справу». Тут 19 квітня 1563 року і розпочалося друкування «Апостола».

Побачила світ ця книга наступного року, 1 березня. Побачила світ ця книга наступного року, 1 березня.

Крім неї, Іван Федоров разом з Петром Мстиславцем у Москві надрукували двома виданнями у 1565 році ще одну книгу - «Часовник». Крім неї, Іван Федоров разом з Петром Мстиславцем у Москві надрукували двома виданнями у 1565 році ще одну книгу - «Часовник».

Цей малоформатний збірник молитов у свій час служив навчальним посібником. Близько 1567 року друкарі покидають Москву і направляються у Литовське велике князівство. Цей малоформатний збірник молитов у свій час служив навчальним посібником. Близько 1567 року друкарі покидають Москву і направляються у Литовське велике князівство.

У невеличкому містечку Заблудів у 1568 році московські друкарі під заступництвом гетьмана Г.А. Хоткевича створили друкарню. У невеличкому містечку Заблудів у 1568 році московські друкарі під заступництвом гетьмана Г.А. Хоткевича створили друкарню.

Тут вони 1569 року видрукували своє останнє спільне видання - «Євангеліє учительне». І тут же в 1570 році Іван Федоров уже сам (Петро Мстиславець переїхав у Вільно) видав «Псалтир з Часословцем». Тут вони 1569 року видрукували своє останнє спільне видання - «Євангеліє учительне». І тут же в 1570 році Іван Федоров уже сам (Петро Мстиславець переїхав у Вільно) видав «Псалтир з Часословцем».

Ці книги відіграли величезну роль у культурному і політичному житті Білорусії XVI століття, вони стали надійною опорою у боротьбі за утвердження національної культури. Ці книги відіграли величезну роль у культурному і політичному житті Білорусії XVI століття, вони стали надійною опорою у боротьбі за утвердження національної культури.

Незабаром меценат Івана Федорова - гетьман Г. Хоткевич - захворів і відійшов від своїх починань. Давши друкареві наділ землі, він звелів йому зайнятися землеробством. Незабаром меценат Івана Федорова - гетьман Г. Хоткевич - захворів і відійшов від своїх починань. Давши друкареві наділ землі, він звелів йому зайнятися землеробством.

Але не в цьому вбачав своє покликання великий просвітитель. Але не в цьому вбачав своє покликання великий просвітитель.

Впевнений у значимості свого покликання і розпочатої справи, Іван Федоров мріє про створення власної друкарні, незалежної ні від магнатів, ні від меценатів. Впевнений у значимості свого покликання і розпочатої справи, Іван Федоров мріє про створення власної друкарні, незалежної ні від магнатів, ні від меценатів.

Із цією метою восени 1572 року він покидає Заблудів і направляється в Україну, у Львів. Із цією метою восени 1572 року він покидає Заблудів і направляється в Україну, у Львів.

Іван Федоров місцем організації своєї друкарні невипадково обрав Львів. У XV-XVI ст. він був великим торговельно-промисловим центром, важливим осередком культурного життя. На початку 1573 року друкарня була створена. Іван Федоров місцем організації своєї друкарні невипадково обрав Львів. У XV-XVI ст. він був великим торговельно-промисловим центром, важливим осередком культурного життя. На початку 1573 року друкарня була створена.

У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу - «Апостол». Побачила вона світ у лютому 1574 року. Її поява і започаткувала українську друковану книгу. У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу - «Апостол». Побачила вона світ у лютому 1574 року. Її поява і започаткувала українську друковану книгу.

Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Львівський «Апостол» був виданий за зразком московського. Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Львівський «Апостол» був виданий за зразком московського.

У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу - «Апостол». Побачила вона світ у лютому 1574 року. її поява і започаткувала українську друковану книгу. У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу - «Апостол». Побачила вона світ у лютому 1574 року. її поява і започаткувала українську друковану книгу.

Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Львівський «Апостол» був виданий за зразком московського. Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Львівський «Апостол» був виданий за зразком московського.

Відрізняється він тільки дещо більшим обсягом і багатшим художнім оформленням. Відрізняється він тільки дещо більшим обсягом і багатшим художнім оформленням.

Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров того ж 1574 року видає у Львові «Буквар» - перший друкований підручник у східних слов'ян. Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров того ж 1574 року видає у Львові «Буквар» - перший друкований підручник у східних слов'ян.

Це федоровське видання стало зразком для численних пізніших російських, українських і білоруських навчальних посібників. Це федоровське видання стало зразком для численних пізніших російських, українських і білоруських навчальних посібників.

Після абетки, складів і зразків відмінювання тут подавалися тексти для читання, серед яких, крім суто старослов'янських, були й українсько-білоруського походження. Після абетки, складів і зразків відмінювання тут подавалися тексти для читання, серед яких, крім суто старослов'янських, були й українсько-білоруського походження.

Вивчивши «Буквар», школярі могли читати не лише старослов'янською, але й російською, українською та білоруською мовами. Адже у всіх цих братніх мовах вживалася та сама кирилична абетка. Вивчивши «Буквар», школярі могли читати не лише старослов'янською, але й російською, українською та білоруською мовами. Адже у всіх цих братніх мовах вживалася та сама кирилична абетка.

На початку 1575 року Іван Федоров, залишивши Львів, переїхав на Волинь, у місто Острог, де в той час склався своєрідний культурно-освітній осередок. На початку 1575 року Іван Федоров, залишивши Львів, переїхав на Волинь, у місто Острог, де в той час склався своєрідний культурно-освітній осередок.

Тут групувалися вчені і письменники-полемісти, виникла українська школа вищого рівня. Тут групувалися вчені і письменники-полемісти, виникла українська школа вищого рівня.

Друкарня, яку очолив Іван Федоров, була тісно зв'язана з Острозькою колегією, діяльністю літературно-наукового гуртка. Друкарня, яку очолив Іван Федоров, була тісно зв'язана з Острозькою колегією, діяльністю літературно-наукового гуртка.

Тут першодрукар у співдружності з Острозькими філологами в 1578 році видав церковнослов'янською і грецькою мовами «Азбуку», Тут першодрукар у співдружності з Острозькими філологами в 1578 році видав церковнослов'янською і грецькою мовами «Азбуку»,

а в 1580-1581 роках - призначену для домашнього читання «Книгу Нового завіту»,

первісток вітчизняної бібліографії - «Книжку» Тимофія Михайловича, первісток вітчизняної бібліографії - «Книжку» Тимофія Михайловича,

у вигляді аркуша «Хронологія» - вірш Андрія Римші, написаний тогочасною українською літературною мовою. у вигляді аркуша «Хронологія» - вірш Андрія Римші, написаний тогочасною українською літературною мовою.

Таким чином, з друкарні Івана Федорова вийшло перше у нашій країні окреме видання поетичного твору. Таким чином, з друкарні Івана Федорова вийшло перше у нашій країні окреме видання поетичного твору.

Найбільшою і головною працею Івана Федорова в Острозі було друкування Біблії. Найбільшою і головною працею Івана Федорова в Острозі було друкування Біблії.

Острозька Біблія - монументальне видання, видрукуване форматом фоліо на 628 аркушах. Біблія стала справжнім шедевром друкарського мистецтва. Острозька Біблія - монументальне видання, видрукуване форматом фоліо на 628 аркушах. Біблія стала справжнім шедевром друкарського мистецтва.

В орнаментальному оформленні останньої використано мотиви слав’янської рукописної книги, традиції художньої народної творчості. В орнаментальному оформленні останньої використано мотиви слав’янської рукописної книги, традиції художньої народної творчості.

Не випадково Острозька Біблія послужила взірцем поліграфічної майстерності для наступних поколінь друкарів Не випадково Острозька Біблія послужила взірцем поліграфічної майстерності для наступних поколінь друкарів

Незабаром після друку Біблії Іван Федоров повернувся до Львова. Незабаром після друку Біблії Іван Федоров повернувся до Львова.

У цей час він займався винахідництвом у галузі військової техніки, зокрема, створив дослідний зразок розбірної багатоствольної гармати. У цей час він займався винахідництвом у галузі військової техніки, зокрема, створив дослідний зразок розбірної багатоствольної гармати.

Планував він і видання нових книжок. Але невблаганна смерть не дозволила здійснити ці задуми. 5 (15 за новим стилем) грудня 1583 року друкар помер.

На могилі першодрукаря (в Онуфріївському монастирі на Підзамчі) вірні друзі поклали надгробну плиту. На могилі першодрукаря (в Онуфріївському монастирі на Підзамчі) вірні друзі поклали надгробну плиту.

Навколо першодрукаревого герба було викар-бувано в камені слова: «Іван Федорович -- друкар москвитин, которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновил. Друкар книг, перед тим невиданих». Навколо першодрукаревого герба було викар-бувано в камені слова: «Іван Федорович -- друкар москвитин, которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновил. Друкар книг, перед тим невиданих».

Але книгодрукування в Україні, засноване Іваном Федоровим, розповсюджувалось, міцніло, росло, служачи справі освіти і культури. Але книгодрукування в Україні, засноване Іваном Федоровим, розповсюджувалось, міцніло, росло, служачи справі освіти і культури.

Книгодрукування в Україні, засноване Іваном Федоровим, розповсюджувалось, міцніло, росло, служачи справі освіти і культури. Книгодрукування в Україні, засноване Іваном Федоровим, розповсюджувалось, міцніло, росло, служачи справі освіти і культури.

Що ви сьогодні дізналися? Хто поклав початок українському книгодрукуванню? Як називається перша українська друкована книга? Коли побачив світ перший у східних слов'ян друкований підручник? Які книги видрукував Іван Федоров?