Югославія презентация

після Другої світової війни

6 квітня 1941 року війська Третього Рейху та її союзників вторглися на територію Югославії. Король країни втік разом з урядом, а військове командування підписало беззастережну капітуляцію, в результаті чого територію Югославії було поділено між окупантами.

Від середини 1941 р. антинімецьке повстання охопило всю країну. Протягом 1942-1944 рр. у ньому сформувалися дві панівні течії: під проводом воєнного міністра югославського екзильного уряду в Лондоні, антикомуністичного та монархічного напряму (четники), і Народно-визвольне військо Югославії (НВВЮ) під проводом Йосипа Броз Тіто і комуністичної партії.

Йосип Броз Тіто

Визвольна боротьба перетворилася на громадянську війну, яка закінчилася перемогою НВВЮ (9 травня 1945 р.) за підтримки союзників і Червоної армії.

КПЮ (Союз Комуністів Югославії) стала єдиною політичною партією і, після проголошення Конституційного закону про основи суспільного й політ. устрою ФНРЮ та про союзні органи влади, змінила низку статей конституції (з 1946 р.) та формально перебрала повну владу. Проголошено утворення Федеративної Народної Республіки Югославії (ФРНЮ). До її складу входило 6 республік: Сербія, Хорватія, Словенія, Македонія, Чорногорія, Боснія і Герцеговина та два автономних краї – Воєводина та Косово.

Кульмінація кризи і початок розпаду СФРЮ – червень 1991 року.

У зв’язку з кризою та конфліктами частини країни почали по черзі проголошувати свою незалежність: 26 червня 1991р. Словенія та Хорватія (кожна окремо); у 1992 році таке ж рішення прийняли Боснія і Герцеговина; у вересні 1992, уникнувши воєнної конфронтації Македонія здобула незалежність шляхом референдуму. Січень 1992р. – члени ЄС вирішили визнати всі нові держави, які забажали вийти зі складу Югославії. Отже, СФРЮ вже практично не існувала. У Белграді вирішили створити нову федерацію – Союзну Республіку Югославію(СРЮ), що об’єднала Сербію та Чорногорію (квітень 1993р.).

Югославія остаточно припинила існування з виходом з союзу Чорногорії 3 червня 2006 р.

Фактори розпаду Югославії: смерть Тіто – зважаючи на наростання національних розбіжностей згідно заповіту Тіто після його смерті пост президента країни був скасований, а на чолі країни стала Президія, члени якої (глави союзних республік і автономних областей) щорічно змінювали один одного по черзі; фіаско проведеної його наступниками національної політики; розпад світової соціалістичної системи.