Законодавство України про охорону праці презентация

Законодавство України про охорону праці

Законодавcтво України про охорону праці - це система взаємопов’язаних законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері реалізації державної політики щодо соціального захисту її громадян Законодавcтво України про охорону праці - це система взаємопов’язаних законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері реалізації державної політики щодо соціального захисту її громадян в процесі трудової діяльності.

Воно складається з Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, закону України «Про загальноо6ов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (Ст. 3)

Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані Базується законодавство України про охорону праці на конституційному праві всіх громадян України на належні, безпечні і здорові умови праці, гарантовані статтею 43 Конституції України. Ця ж стаття встановлює заборону використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах. Стаття 45 Конституції гарантує право всіх працюючих на щотижневий відпочинок та щорічну оплачувану відпустку, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Інші статті Конституції встановлюють право громадян на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (ст.46); охорону здоров’я, медичне страхування (ст.49); право знати свої права та обов’язки (ст.57) та інші загальні права громадян, в тому числі, право на охорону праці.

Основоположним документом в галузі охорони праці є Основоположним документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні

Закон України «Про охорону праці», прийнятий у 1992 р. Закон України «Про охорону праці», прийнятий у 1992 р. У листопаді 2002 р. Верховна Рада України прийняла нову редакцію цього закону. Кодекс законів про працю (КЗпП) України затверджено 3аконом Української РСР введено в дію з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися зміни і доповнення. ХVIII розділів та 265 статей. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999р. Складається із VI розділів та 41 статті.

До основних законодавчих актів про охорону праці слід віднести також До основних законодавчих актів про охорону праці слід віднести також «Оcнови законодавства України про охорону здоров'я», що регулюють суспільні відносини в цій галузі з метою забезпечення гармонічного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення чинників, які шкідливо впливають на їхнє здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадкоємності.

«Основи законодавства України про охорону здоров'я» «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачають встановлення єдиних санітарно - гігієнічних вимог до організації виробничих та інших процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, устаткування, будинків та таких об'єктів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я людей (ст. 28); вимагають проведення обов'язкових медичних оглядів осіб певних категорій, в тому числі працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці (ст.31); закладають правові основи медико-соціальної експертизи втрати працездатності (ст. 69).

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлює необхідність гігієнічної реrламентації небезпечних та шкідливих факторів фізичної, хімічної та біологічної природи, присутніх в середовищі життєдіяльності людини, та їхньої державної реєстрації (ст. 9), вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлює необхідність гігієнічної реrламентації небезпечних та шкідливих факторів фізичної, хімічної та біологічної природи, присутніх в середовищі життєдіяльності людини, та їхньої державної реєстрації (ст. 9), вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій (ст. 15) гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях (ст. 19), вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки (ст. 23) тощо.

3акон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов’язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов’язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання. 3акон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» встановлює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права і обов’язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов’язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання. 1995р. Містить 90 ст.

Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» регламентує економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків. Прийнятий у 2001р. Містить 19ст.

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів. Прийнятий у 2005р. Містить 11ст.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю), повноваження органів державного нагляду (контролю), права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). 2007р. Складається з 22 ст.

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції. Прийнятий у 2010р. Містить 36ст.

Важливими нормативними актами з питань охорони працi є міжнародні договори та угоди, до яких приєдналась Україна. Важливими нормативними актами з питань охорони працi є міжнародні договори та угоди, до яких приєдналась Україна. Закон «Про охорону праці» передбачає, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено iншi норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону працi, застосовуються норми міжнародного договору.

Переважна більшість мiжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна i які більшою або меншою мiрою стосуються охорони праці, - це наступні документи: Переважна більшість мiжнародних договорів та угод, в яких бере участь Україна i які більшою або меншою мiрою стосуються охорони праці, - це наступні документи: 1. Конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці; 2. Директиви Європейського Союзу; 3. Договори та угоди, підписані в рамках Співдружності Незалежних Держав; 4. Двосторонні договори та угоди.

ДСТУ ISO 9001:2009 Система управління якістю. Вимоги. OHSAS 18001 Система управління охороною праці та промисловою безпекою OHSAS 18002 містить керівництво по удосконаленню системи менеджменту охорони здоров’я та забезпечення безпеки праці в організації. МОТ – СУОП 2001. Керівництво по системам управління охороною праці.

3акон України «Про охорону праці» є центральним в системі законодавства про охорону праці, дія його поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Принципи державної політики в галузі охорони праці У ст. 4. 3акон визначає, що засади державної політики в галузі охорони праці базуються на 10 основних принципах:

1. Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

2. Підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництва, технологій та nродукції, а також сприяння підприємствам у створенні безnечних та нешкідливих умов праці.

3. Комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регiональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної i соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля.

4. Соціальний захист працiвників, 4. Соціальний захист працiвників, повне вiдшкодування шкоди особам якi потерпіли від нещасних випадкiв на виробництві та професійних захворювань.

5. Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

6. Адаптація трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров’я та психологічного стану.

7. Використання економічних методів управління охороною працi, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони пpaцi, залучення добровільних внесків та інших надходжень на цi цілі, отримання яких не суперечить законодавству.

8. Інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

9. Забезпечення координації діяльності 9. Забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об‘єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками.

10. Використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов та підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

РОЗДІЛ 2. ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ Стаття 5. ПРАВА НА ОХОРОНУ ПРАЦІ ПІД ЧАС УКЛАДАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах...

До виконання робіт підвищеної небезпеки (Перелік робіт з підвищеною небезпекою Наказ № 232/10512) та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності психофізіологічної експертизи. Усі працівники підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. (КЗпП ст. 153) За період простою, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці …Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними продуктами (КЗпП ст.166), газованою солоною водою (КЗпП ст.167), мають право на оплачувані перерви санітарно - оздоровчого призначення (КЗпП ст.168), скорочення тривалості робочого часу (КЗпП ст.51), додаткову оплачувану відпустку (КЗпП ст. 76), пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі (КЗпП ст. 100)...

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

Стаття 8. Забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха, що не передбачені трудовим договором повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту…(КЗпП ст.163- ст.165).

ЗІЗ мають відповідати встановленим нормам і стандартам, що забезпечують їх якість. Правила сертифікаціі засобів індивідуального захисту працюючих затверджено наказом Держстандарту України від 14 червня 1999р. за №222. ЗІЗ мають відповідати встановленим нормам і стандартам, що забезпечують їх якість. Правила сертифікаціі засобів індивідуального захисту працюючих затверджено наказом Держстандарту України від 14 червня 1999р. за №222. З метою уніфікації правового регулювання забезпечення працівників ЗІЗ, наказом Державного комітету України від 24.03.2008 р. за № 53 затверджено Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуаль-ного захисту. Положення враховує основні вимоги Директиви Ради Європейського Економічного Співтовариства від 30 листопада 1989р. 89/656/ЄЕС «Про мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці».

Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. (КЗпП с. 13) За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.

Стаття 10. Охорона праці жінок Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов’язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

Праця вагітних і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством. Праця вагітних і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством. КЗпП глава ХII - Праця жінок, 174 – 186 ст. Наказом МОЗ України від 29.12.1993р. №256 затверджено Перелік важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Наказом МОЗ України від 10.12.1993р. №241 затверджено граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками. У 1951р МОП була прийнята Конвенція №100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за рівноцінну працю. Европейська соціальна хартія (переглянута) (ЕТS № 163), 1996р. ст.8. – права працюючих матерів.

Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду. Встановлено мінімальний вік прийняття на роботу неповнолітніх (ст. 188 КЗпП) Глава ХIII КЗпП України присвячена Праці Молоді, де встановлено норми виробітку, оплата праці при скороченій тривалості щоденої роботи, обмеження звільнення та надання відпустки молодим робітникам. Наказом МОЗ України від 22.03.1996р за № 59 встановлено граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.

Стаття 12. Охорона праці інвалідів Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико - соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.

Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії. КЗпП України ст. 172, 55, 63. Европейська соціальна хартія (ЕТS №163) Ст.15. Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994р. №221.

Основні завдання служби охорони праці 1. В разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до ІSO 9001 опрацювання єфективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. 2. Організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випад-кам на виробництві та професійним захворюванням. 3. Вивчення та сприяння впровадженню у вироб-ництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.

4. Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу «Охорона праці» колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства. 5. Інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Функції служби охорони праці. 1. Розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно – методичної допомоги у виконанні запланованих заходів. 2. Проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю. 4.Проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці. 5. Ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій,заподіяної ними шкоди. 6.Інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років. Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці. Кабінет Міністрів України: Забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці; Подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшен-ня стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; Спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці; Встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою статті 19 цього Закону, юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період. Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами… штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення.

Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці. За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної кримінальної відповідальності згідно із законом.

Дисциплінарна відповідальність (Ст.147 КЗпПУ)- догана та звільнення з роботи. Застосовується безпосередньо за виявленням провини, але не пізніше одного місяця від дня його виявлення. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців від дня здійснення провини. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При виборі дисциплінарного стягнення враховується ступінь тяжкості провини та заподіяна шкода, обставини, за яких здійснена провина, минула робота працівника. Стягнення оголошується в наказі та повідомляється працівнику під розпис.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці передбачена ст.ст. 271-275 КК України, що об’єднані в розділ Х «Злочини проти безпеки виробництва». Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, що створили загрозу загибелі людей, заподіяли шкоду здоров’ю потерпілого чи спричинило загибель людей карається штрафом до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Щиро дякую за увагу.