Особистість у вимірах філософського аналізу презентация

ТЕМА №15. ОСОБИСТІСТЬ У ВИМІРАХ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ   План 1. Основні гіпотези походження людини. 2. Природні, соціальні та духовні виміри людського життя. 3. Поняття ЛЮДИНА, ІНДИВІД, ОСОБИСТІСТЬ, ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ

якості людини

Людина є ПОЛІТИЧНА істота (Арістотель) Людина – МИСЛЯЧА істота (Р.Декарт)

Людина – це тварина, яка має здатність КОРИСТУВАТИСЯ знаряддями праці (К.Гельвецій)

 Походження людини

Теорія Панспермії

Теорія еволюції

АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (вчення про природний і суспільний розвиток людини) людина набула багато якостей, які принципово відрізняють її від інших живих істот. Спадковість і природно – історичне середовище, діалектично взаємодіючи, формують ЛЮДИНУ. Але без власних зусиль, спрямованих на самовдосконалення, людина не може розвивати успадковані задатки: музичний слух, почуття ритму тощо.

Людина

Ознаки і властивості людини як виду живих істот

ознаки ЛЮДИНИ Прямоходіння; Досконалість руки та розвинутий хапальний інстинкт; Виготовлення знарядь праці; Збільшення об’єму мозку; Притуплення гостроти відчуттів; Послаблення загартованості; Зменшення сили організму; Наявність свідомості; Самоусвідомлення свого «Я», своєї свободи, своєї смертності; Спеціалізація органів відчуття; Самостійне мислення; Волевиявлення; Розвиток пам'яті і фантазії; Витіснення і приборкання інстинктів; Цілеспрямована діяльність; Створення нових форм діяльності; Мова; Писемність; Конструювання ; тощо.

Сутність людини визначається її здатностями Відрізняти цінне від доцільного, корисного, приємного. Охоплювати сутність справи в поняттях, образах, витворах мистецтва. Наділяти смислами і значеннями предмети, явища та вирізняти їх особливості.

Сутнісні сили людини визначаються її здатністю до Розумової діяльності Розвитку почуттів Вольових зусиль Творчої діяльності Суспільної праці Створення знарядь праці Забезпечення суто людського способу життя Здатність виробляти матеріальні та духовні цінності  

детермінанти (визначальні чинники) її соціальної поведінки (за МАСЛОУ):

ПОТРЕБИ - нужда Фізіологічні – їсти, дихати, спати, відпочивати, пити; Сексуальні – реалізація інстинктів продовження роду та збереження біологічного виду; Екзистенціальні – потреби в безпеці існування, «інстинкт життя»; Духовні – потреби в «духовній їжі», розвитку свідомості, пізнання. Соціальні – потреба в спілкуванні, в реалізації своїх здібностей у суспільстві, в приналежності до суспільних груп, до виконання соціальних ролей. Престижні – потреба в оцінці оточуючих, у визнанні. Потреба бути потрібним. Всі потреби особистості унормовані духовністю, соціальністю

ІНТЕРЕСИ – це усвідомлені потреби. ЦІННОСТІ – це ієрархія усвідомлених потреб. МОТИВИ діяльності, поведінки людини прямо випливають з ієрархії потреб – з інтересів. Які потреби в ієрархії вище, ті вмотивовуються першими