Алергія. Визначення алергії та етіологія (класифікація алергенів) презентация

Причина алергічного нон’юнктивіту: пильця рослин, домашня пиль, косметика і парфюмерія, перхоть, шерсть, пух, розчини для обробки контактних лінз

Що спільне і яка різниця між імунітетом і алергією? Коли виникає алергія? Спільним є захисна функція і активуються імунні механізми, задача на очищення організму за рахунок зв’язування антигена; - при імунітеті не ушкоджуються тканини, клітини, при алергії – ушкоджуються (побічне) з виділення БАР; - розвиток реакції залежить від характеру антигена, його властивостей, кількості і розвиватись може або алергія, або імунітет звичайний; - особливість реактивності організму (алергія – при підвищенні проникливості шкіряних і слизових бар’єрів (в нормі або не надходить, або обмежено); - характер перебігу власних імунних реакцій (при алергії переважають JgE; - особливості патохімічної стадії імунної реакції будь-якого типу, для якої характерним є зміна кількості медіаторів – кініни, лімфокініни, гістамін, серотонін тощо.; - характер відповіді тканин, органів і систем організму на утворені медіатори; - зниження гістамінопексичних властивостей плазми крові сприяє алергії.

Алергія (від грец. allos – інший, ergon – дія) – це особливий вид імунологічної реактивності і проявляється у вигляді підвищеної, якісно зміненої реакції організму у відповідь на дію певних антигенів або гаптенів і призводить до запалення, спазму бронхіальних м’язів, некрозу і шоку. Термін “Алергія” вперше запропо-нований Пірке і Шиком (1905р.)

АЛЕРГЕНИ

АЛЕРГЕНИ

2. Ендоалергени: - природні – кришталик ока, нервова тканина, колоїд щитоподібної залози; - набуті – антигени, які виникають в організмі під впливом високих температур, дії хімічних сполук (йод), комплекси з антигенами мікробних клітин або їх токсинами

Гаптени – низько-молекулярні хімічні сполуки, які не здатні утворювати антитіла, але здатні вступати в реакції з наявними антитілами

КЛАСИФІКАЦІЯ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ

АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ НЕГАЙНОГО ТИПУ

АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ СПОВІЛЬНЕНОГО ТИПУ

1. Анафілактичний тип – антитіло сорбується на клітині, антиген надходить, особливо агтитген взаємодіє з Ig E i Ig G, які сорбуються на тканинних базофілах і в подальшому дегрануляція базофілів

АКТИВАЦІЯ ТКАНИННИХ БАЗОФІЛІВ

3. Реакції типу феномена Артюса

4. Реакції сповільненої гіперчутливості

Патогенез алергії: 1. Стадія імунобіологічних реакцій 2. Стадія патобіохімічна – накопичуються БАР,активується комплемент і руйнює мембрани клітин (тканинних та мікробних), звільнюються БАР, активується фактор Хагемана, фагоцитоз, активується протеолітична активність ферментів крові, дегрануляція тканинних базофілів 3. Стадія патофізіологічних змін

Патогенез алергії

Аутоантитіла – специфічні імунні глобуліни, що виробляються у відповідь на дію аутоантигенів і спрямовані на власні клітини та тканини організму. Механізми аутоалергії: 1. Демаскування забар’єрних систем (кришталик ока, тканини мозку, колоїд щитоподібної залози) 2. Конформація білків під впливом фізичних та хімічних чинників (йод, новокаїн, амідопірін тощо) 3. Утворення комплексів білків організму з продуктами життєдіяльності бактеріальних клітин , особливо токсинами стрептококів (ревматичний міокардит аутоалергічного походження, оскільки антитіла руйнують і білки міокарду), суглобовий ревматизм подібний механізм, гломерулонефрит